Зруйновані серця

Розділ 8

Що ви знаєте про страх перед життям? Багато хто подумає і вирішить що я помилилась, і що я говорю про страх перед смертю, але це не так.
Я не боялась смерті, для мене вона була знайома і в середині в мені уже давно все померло. Але страх того що я жива, завжди був зі мною. Я боялась прокидатись і розуміти що досі жива, боялась думати що мені ще так багато років жити.

І ви скажете що я можу померти вже. Так, але і ні. Мої батьки єдині люди, які утримують мене на цьому світі.

Проводжу рукою по порізу на іншій руці і згадую ті страшні дні. Коли мене врятували, і опинилась вдома, мені розповіли правду про Каю. Я не хотіла вірити, я кричала що це не правда, і що там повинна була лежати я.

Коли пройшов рік, я не змогла оговтатись і вирішила що не варто жити. А далі порізи, кров стікаюча по руці, і ось я в лікарні, досі жива. Але після цього я не пробувала себе вбити, коли мені сказали що мама не прийде, так як лежить в сусідній палаті з нервовим зривом. Тільки після цього я усвідомила що зробила і тоді я відчувала огиду до самої себе, але я продовжила жити, та навчилась посміхатись через біль.

Ніхто і не міг подумати що мені боляче, чи що я і досі не хочу жити. Я зробила картинку здорової та щасливої дитини.

Проводжу пальцями по маленькому шраму, нагадка про той день. В голові переміщались різні думки, спогади про той день та лікарню, про сон, коли я в перше побачила Його. Але дещо не давало мені спокою найбільше. У Нього був син, а можливо і досі є. Мене цікавило де він та як виглядає. Я хотіла причинити Йому біль і вважала що син ідеально підійде, але якщо він був немовлям, то зараз йому тільки 10-11 років, отже він ще дитина.

Тому я забула про це, діти не повинні відповідати за помилки батьків, тому мої пошуки Його сина так і закінчились, не почавшись.

                                   ***

У моєї подруги Емі, завжди з'являлись неочікувані ідеї. Я знаю її ще зі старшої школи, і не дивлячись на різні характери, ми завжди ладнали. Що до Лізи, вона точна протилежність нам обом, починаючи з її скромності і закінчуючи невиним характером.

Що до несподіваних ідей Еми, зараз вона придумала піти на вечірку, і звісно я її підтримала. Не так через те, що дуже хотіла піти на вечірку, де повно п'яних підлітків і кожен хлопець хоче залізти тобі в труси, тільки на одну ніч. Ні, мені потрібно було випустити пар і я подумала що танці та випивка чудова ідея.

Ліза відмовилась, сказавши що є багато домашньої і я її розумію, бо так воно і є, але враховуючи що моя голова забита іншим, то навчання ніяк не піддається.  Саме тому я іду, щоб розвіятись для ще однієї безсоної ночі.