Зруйновані серця

Розділ 12

Білий колір. Колір–невинності, чогось чистого. Його завжди вважали чистим, не задумуючись що за ним щось ховається. Що за оболонкою невинності ховається темрява. Скільки ж секретів він приховує. Скільки ж секретів приховують ці стіни, які чули розповіді, які зламали життя людей.

Містер Шейн, сидить за столом, та чекає коли я сяду на стілець. Тільки я не поспішаю, коли роблю це повіль, збираючись з силами, але він чекає, тільки тепло посміхається.

–Роуз, як пройшов твій день?–запитує він, коли я сіла.

Моя голова опущена і я дивлюсь на свої руки. Різні думки, не дають мені зібратись. Я дивлюсь на доктора, і хоть страх досі присутствує я наважуюсь заговорити.

–У мене є проблема.–він дивиться мене і в перше я бачу здивування.

Ніколи раніше я не признавала, що маю проблеми. І це було через страх. Я боялась йому довіритись, я боялась його присутності, тільки тому що він був чоловіком, але я відчувала що якщо не розповім, то просто зійду з розуму.

–Я уважно тебе слухаю.–його голос залишається спокійним, а я підбираю слова, щоб правильно описати ситуацію.

–Є один чоловік, який...–я закушую губу, коли згадую про нього.–Який подібний на мого викрадача.–мій голос зривається на останньому слові.–Він лякає мене, але мене і тягне до нього, поруч з ним мені страшно, але і спокійно, його очі, які подібні з Його очима, але інколи вони заспокоюють мене, і я незнаю що мені робити.‐доктор Шейн уважно слухав, не перебиваючи і коли я знову опустила погляд на руки він промовив.

–Ти пережила тяжку трагедію, та тяжку втрату.–відчуваю як сльози підступають до очей.–Тому не дивно що тобі страшно і досі. І можливо ти справді вважаєш що вони похожі, але це може бути і твоя уява. Скажи цей чоловік причинив тобі біль?

Якщо не враховувати викрадення, та приступи, фактично його руки тільки обробили мої рани, але не причинили біль.

–Тільки психологічний.–І це правда, він вплияє на мій психічний стан, але не на інше.

–Тобі потрібно дізнатись чи несе він таку ж загрозу як і твій об'єкт страждань, –він говорить про чоловіка, який викрав мене, я ж проковтую комок, який підходить до горла–Якщо ні, тоді тобі не має чого боятись, але якщо тобі не буде з ним спокійно, то краще щоб він зник з твого життя, але переконайся що на тобі це ніяк не нашкодить, в плані емоційного стану.

Але я неможу нічого відповісти, бо і саме не впевнена що він зникне. Бо тепер коли Ліза тісно пов'язана з його другом, я невпевнена що він так просто піде з мого життя.

Обдумуючи слова доктора, я невпевнена що він загрожує мені, так як і мій викрадач, але я неможу бути впевненою що він не загрожує мені по іншому. Мій емоційний, та психічний стан погіршуються коли він поруч, але мене тягне до нього. І можливо це тільки мої хворі фантазії, але моє тіло реагує на нього.

Вперше за багато років моє тіло, яке я вважала мертвим, ожило, подаючи мені маленькі кусочки надії, але від цієї думки мені стає страшно, від того що я відчуваю до нього, мені справді страшно, але цей страх не подібний до того що я відчувала раніше, це вперше коли я відчуваю страх такого виду.