Зруйновані серця

Розділ 15

Я завжди знала, що не єдина у кого проблеми в сім'ї, я знала що Емі мала проблеми з матір'ю, ще зі старшої школи, коли ми тільки познайомились.

Тоді коли ми познайомились у батька Емі була нова сім'я і уже народився син. Від чого її мати буквально зійшла з розуму. Емі деякий час навіть жила в свого батька, під причиною того, що вона дуже хоче проводити час із братом. Але це була найбільша брехня, бо справжня причина, була у тому, що вона боялась своєї матері, яка також любила випити, і могла зробити багато чого, і звісно підняти руку на дитину.

Проте я думала, що вона пройшла це, але коли в нашу кімнату–куди я перебралась після того, як Ліза остаточно переїхала до свого чоловіка– увірвалась Емі, перше що я побачила її розбиту губу, з якої текла кров, та червону щоку.

Єдине що вона сказала це що поговорила з матір'ю, хоча це було і так зрозуміло. Проте коли вона запропонувала поїхати в клуб, я не стала її відмовляти. І навіть коли вона повернулася з ванної і виглядала не краще, навіть з допомогою косметики, я не зупинила її. Проте напевно варто було.

                                   ***

Я наблюдала як подруга опустошує ще один шот, а після чого замовляє ще один. Я ж просто пила свій перший стакан мартіні, тільки тому що не хотіла допускати попередньої ситуації.

–Тобі не вистачить?

–Неа.–вона переводить на мене не дуже тверезий погляд, а тоді чомусь посміхається.–Я забула запитати, як у тебе справи з Лео?

–З ким?–я дивлюсь на неї, зовсім не розуміючи про кого іде річ.

–Ну блондинчик, він тебе ще попереднього разу з вечірки забирав, тай ти при першій зустрічі розцарапала йому обличчя.–розуміння приходить до мене, але я продовжую мовчки дивитись на подругу.–Ти що незнала як його звати?–я хитаю головою, розуміючи що тільки зараз дізналась його ім'я.–Лео Вінтенто, його ім'я.

Лео Вінтенто. Лео. Я обдумую його ім'я, але під пристальним поглядом подруги, не можу зібратись з думками.

–Той хлопець не відводить від тебе погляд, весь вечір.–говорить я намагаючись перекричати музику, та поміняти тему.

–Хто?–подруга повертає голову, та бачить хлопця з іншого кінця бару, який і справді не зводить з неї очей.–Ні, не моє.