Леді холодних куль (Стара Версія)

Розділ 28

Діна 21 рік

Я прокидаюся все ще будучи на підлозі у ванній кімнаті. Піднявшись, я впираюся в раковину і оглядаю себе.

Вигляд звісно кепський.

Але нічого з цим не роблю і просто іду в спальню.

Вікна в кімнаті були привідкриті, через що було прохолодно. Я оглядаю кімнату і помічаю, що на ліжку сидить перебинтований Вінс. Він нічого не робив просто дивився в підлогу.

Я підходжу до нього і сідаю поруч.

-Маєш кепський вигляд - озиваюсь

-Ти теж - відповідає той

Далі ми мовчимо. Довго мовчимо. Кожен думає про своє, а може це взаємопов'язано. Але я перериваю цю тишу

-Вінс, хто міг на тебе або на нас напасти?

-Це вже немає різниці. Моїх батьків вбили в Чикаго.

-Тобто?

-Тобто вночі буде збір "Коза Ностра", де буде назначено нового Дона. - його сапфірові очі повертають до мого лиця

-Мені шкода

-Не бреши хоча б зараз. Тобі не може бути шкода моїх батьків, тобі і свого батька було не шкода.

-Так бо він був жахливою людиною - спробувала пояснити я

-А тепер уяви людину у тричі, ні, у десять разів гіршу за твого батька. Таким був мій батько

Я помічаю як його починає трусити зі злості.

-Твоя мати покинула тебе ще дитиною, вірно? А моя ненавиділа мене і робила вигляд ніби мене не існує все моє кляте життя. День у день, коли я хотів підтримки від неї після побоїв батька, вона просто відверталась і йшла.

Я знову мовчу, бо не можу знайти слів.

-І Лівію вона не вберегла. Все ким вона була це лише коханкою батька і нянькою для Джул і Рімо. А ми з Массімо так, запасний варіант на випадок смерті старшого брата. - він піднімається з ліжка - Ну що, Ді, давай запитуй, раз в нас такий вечір правди. Вперед

Я піднімаю на нього свої очі і стикаюся зі злісною синню.

-Вінсент - але він мене перебиває перш ніж я продовжую

-Вінс. Я просто Вінс

-Вінс, ти не винен у вчинках своїх батьків.

-Я це розумію

-Але ти звинувачуєш їх, відчуваючи провину