Розділ 44

1.2K 93 15
                                    

Вінсент 31 рік

Я дурень. Так я відстрочив її поїздку, але це не допоможе ні їй, ні мені. Я думав залишити блокнот і лист в якому було все сказано, щоб брюнетка могла зранку прочитати і зрозуміти, але кароока, як завжди шокує першою. Я прокидаюсь, а її немає поряд. Вона зникла. Сама. Зникла нічого мені не сказавши.

Піднявшись з ліжка, біжу до Рімо і Массімо та буджу їх.

−Діна зникла. На цей раз без вашої допомоги. Швидко знайшли мені її. - наказую, дивлячись на ще сонних братів у своєму кабінеті

−Може це на краще? - каже Рімо, через що я хочу в нього щось кинути

−Може ти зараз без дечого залишишся? - саркастично промовляю, як раптом в кімнату забігає наш технолог

−Вона викрала одну з машин, в якій є жучок - різко повідомляє той, стаючи рівно

−Жучок? - запитує Массімо

−Де вона? - перебиваю брата я

−Ось - він показує на пристрої місце заходження Діни

−Я їду туди - вибігаю з кімнати у гараж, а за мною брати

−Ти хоча б розумієш, що буде? - перепитує Рімо - Вона поїхала, хай їде. Вона нам тільки заважатиме

−Заткнись! - кричу до нього я, продовжуючи біг - Вона та заради кого я помру, але не та хто заважатиме! Тому не заважай мені - але вони продовжують слідувати за мною

−Вінс, − починає Массімо, коли я вже стою біля машини - будь обережним і щасти

−Дякую. Я знайду її і все поясню, а далі будь, що буде - стомлено посміхнувшись йому, я зачиняю двері та заводжу машину.

Діна, навіщо? Краще б ти рознесла будинок, повбивала когось, або навіть мене, лишень бо не тікала.

Я виїхав з будівлі так швидко, що здається на асфальті залишилися сліди від шин.

Дощ барабанив по криші та капоті, а також закривав мені вид на дорогу, добре, що є двірники, які старанно змивали дрібненькі каплі на склі. Я не дивився на спідометр. Я не знав з якою швидкістю іду. Для мене важливо відшукати її. Вона - все для мене. І я повний кретин, що не розповів їй. Хоча, схоже, вона не спала і все чула. Дідько.

Я небезпечно робив різкі повороти і перевищував допустиму швидкість у дощ. Паралельно, я дзвонив їй. Можливо вона візьме.

Леді холодних куль (Стара Версія) Where stories live. Discover now