Леді холодних куль (Стара Версія)

Розділ 21

Вінсент 30 років

Я прокидаюся першим, а Діна все ще спить на мені. Її чорне волосся спадає на моє лице. Я не витримую і починаю перебирати його між пальцями, через що дівчина прокидається, солодко потягнувшись.

-Добрий ранок - сонно промовляє вона
-Овва, думав, ти мене пошлеш зранку, як прокинешся - я посміхаюсь повільно вдихаючи її запах
-Я хотіла так зробити - Діна повертає голову до мене та коротко цілує - Як так твої брати, нас не перервали?
-Сам в шоці

Брюнетка припіднімається на ліктях, в її карих очах помічаю бісики та бажання і вона знову впивається мені в губи.

Вона була ненаситна, палка та по диявольські сексуальна.

Але тут чуються стуки в двері.

-А я вже подумала - гірко посміхнувшись дівчина підіймається з ліжка та взяла мою сорочку до рук, прикриваючись - Я в душ, а ти тут розбирайся

-Заходьте - кажу я коли зачиняються двері в ванну

-Нарешті - заходячи промовляє Массімо - Думав ти не дозволиш увійти, хоча...- але він зупиняється побачивши щось під ліжком - Овва, ти в нас нарешті не цнотливий хлопчик

Рімо заливається сміхом впершись в стіну.

-Нарешті наша Діночка тебе трахнула - проводжує Массімо
-Вона не ваша - з нотками злості кажу я
-Ну так вона твоя, чи ні? - запитує Рімо
-Чого ви приперлися?
-Сьогодні знайшли нове тіло, на території "Стідди" - повідомляє Рімо
-Господи, коли це закінчиться?! Відомо кому належить тіло?
-Так. Роберту Кастільйоне
-Що? Вбили одного з трьох Капо? - перепитую я трохи припіднявшись на ліктях
-Так. Схоже ставки ще вищі ніж ми думали - промовляє Рімо
-Ясно. Потрібно скоріше закінчувати цю справу, а то ще бог зна скільки наших і їхніх поляже
-Ну знаєш мені їхніх не шкода - каже Массімо
-Ще б тобі було їх шкода

Діна 21 рік

Уже як за традицією до мене в душ заходить Вінсент. Тільки цього разу він який розсіяний, задумливий та стривожений, хоча ні. Такі як він не можуть бути стривоженими скоріше збентежений.

-Вінсент, все нормально? - запитую я поклавши руки його на груди
-Вбили Роберто Кастільйоне. Як я і казав це буде хтось з ваших, але вони чекали довше, можливо через те що ти вбила батька
-Звідки ти?
-Здогадався - він притискає мене ближче до себе - Знаєш, мене непокоїть те що вони перейшли на вищі ранги. Якщо довіряти моїм здогадкам наступним, або ж наступною, може бути хтось з моїх людей, або навіть я сам. В нас немає жодних зачіпок, фактів та навіть помилок. Я все ще впевнений, що ідеальне вбивство без хиб неможливе. А в нас тут бляха серійний вбивця, або вбивці.

Він замовкає і дає мені час подумати.

-У тебе є якісь ідеї? - запитую я
-Жодної
-Треба ще раз подивитись справи, може ми щось пропустили. А ще старі архіви, може там теж щось є
-Треба буде - він нахиляється до мого лиця -Добре, що я колись зустрів тебе

Брюнет цілує мене, а потім додає:

-Хай горять у пеклі твій батько і мати, але я все ж таки вдячним їм за тебе