ер.3

12 0 0
                                    

Ісао видихнув й побіг до класу. На щастя, по університету ніхто не ходив вже, а камер не було, тож хлопець використав свою силу вампіра і зі швидкістю літака дістався своєї аудиторії. В розкладі він не помітив спільну пару з іншими спеціальностями, тому здивувався, коли побачив так багато незнайомих людей. Оскільки він запізнився, то всі на нього витріщилися, через що він почувався невпевнено. Багато вільних місць не було, тому Ісао вибрав перше вільне місце, яке побачив. Лише через хвилину він зрозумів, що сів біля людини, від якої пахне тим самим запахом, як у буфеті. Муракамі не міг привести свої думки до ладу, вони розбіглися по всім куточкам голови. Хлопець, на якого він витріщився, помітив на собі його очі і також подивився на нього. На секунду Ісао забув, що від запаху його очі можуть червоніти, але згадавши, одразу відвів. Почувся важкий видих, але це не змусило Ісао ще раз подивитися на того хлопця. Під його рукою неочікувано зʼявилася записка на маленькому листочку, який підсунув сусід по парті.

«Хто ти?» - було написано на листку, але, звісно, відповіді цей хлопець не отримає, адже Ісао збирається проігнорувати його. Чим менше людей з ним буде спілкуватися - тим безпечніше це для нього буде. І благання Муракамі були почуті, бо той хлопець більше не турбував його. Одразу після пари, за дверима аудиторії, на Ісао чекали його нові знайомі - друзі Коджі. Темноволосий не встиг і метра пройти, як його тягнуть на себе, закидаючи руки йому на плечі.

— Досить від нас бігати. - каже Кіо і тягне свого друга в іншу сторону. Як би Муракамі не намагався вибратися з їхніх дружніх обіймів, у нього не виходило. — Припини дурочка з себе робити, люди не зрозуміють.

В цей момент біля виходу з аудиторії зупинився той хлопець, глянувши на них. Йому хотілося щось сказати, якось допомогти, але він вирішив не втручатися. Ісао затягнули аж на самий дах, де на нього чекав Коджі з тією самою дівчиною. Він вже трохи випив з неї крові, тому вона була майже непритомна, з її шиї текла густа кров, через що очі Ісао почервоніли, він жадав її крові, але тримається, що є сили.

— Я чекав на тебе, Ісао-кун.

— Годі вже, ми давно не друзі. І не прикидайся, наче дружба зі мною тебе хоч колись взагалі цікавила по-справжньому.

— Я намагався до тебе добре ставитися. Не хочеш скуштувати? Чи тваринки смачніше? - Коджі усміхнувся, глянувши на дівчину. — Ти тільки спробуй. Мені, звісно, більше до вподоби 1 група крові, але друга теж смачна.

людська плоть Where stories live. Discover now