ер.15

17 0 0
                                    

— Зазвичай ми з одногрупниками разом обговорюємо, куди підемо гуляти і коли, сьогодні вони пішли гуляти без мене. Всі приховали від мене сторіс, але Йорч забув, вони мабуть створили окремий чат без мене. І з батьком зранку посварився. Наче я вже дорослий, щоб ображатися на таке, але все одно мені.. просто неприємно. Батько сказав, щоб я сьогодні не повертався додому і забрав ключі. Мати почала забувати чи їла вона. Таке враження, що мене абсолютно всі ненавидять. Мене зводить з розуму, коли батько каже, що в усьому, що з мамою відбувається, винен лише я. Я не витримую цього більше.. - хлопець розповідав без сліз, з камʼяним обличчям, але в горлі вже був ком, який заважав говорити.

— От воно що.. Я тепер зрозумів, ти здавався таким щасливим та життєрадісним, вибач. Тільки зараз зрозумів, що ми чимось схожі. Я.. Ну, в мене також з друзями та сімʼєю проблеми, я сам не знаю, що з цим робити, тож не очікуй від мене супер підтримки. Я стараюся не зважати на все це..

— Я намагався, але коли тебе бʼють тиждень підряд і щодня критикують та а-ля «Знову ти», «Ти чому повернувся так рано?», «Йди погуляй, я тебе бачити не можу», мені просто хочеться плакати, але здається, ніби вже сльози скінчилися.

Альфа сидів та не розумів, як йому реагувати. Він навіть з Азумі не спілкувався на такі теми, де треба так морально підтримати. Вампір і гадки не має, що йому робити. Не було ситуацій, де б підтримували його чи він когось. Тіло наче само почало рухатися в сторону хлопця й Муракамі машинально простягнув до нього руки, щоб обійняти. Деяма сам впав йому в обійми, неусвідомлено потребуючи цього.

— Ти такий холодний, - усміхнувся хлопець, шморгаючи носом. Омега обійняв друга сильніше, таким чином він намагався зігріти його. — Тобі не холодно?

Альфа промовчав, йому чомусь стало так бентежно від того, що його так обійняли. Вампір завмер, обдумуючи свої наступні дії та слова. Міно обережно віддалився від нього, дивлячись йому в очі. Їхні погляди так повільно та смішно зустрілися, проте ніхто з них не сміявся. В обох так серце швидко застукало. Очі омеги дивилися то на губи, то на очі і сам він повільно тягнуся за поцілунком. Дихання Ісао було взагалі не чутно, ніби він не дихав зовсім. В цей момент він очікував відчути губи Мінору на своїх і вже за три секунди це трапляється. Звичайний дотик губ, а такий хвилюючий. Омега вже хотів закінчити, але Ісао продовжив, поглибивши поцілунок, але не використовуючи язик. В пориві пристрасті, Ісао притискає хлопця до себе за талію, після чого плавно та повільно кладе на диван. Не збавляючи темп, Муракамі стискає внутрішнє стегно, повільно піднімаючись вгору. Їхній поцілунок стає більш пристрасним і альфа впевнено лізе рукою під резинку штанів, переходячи поцілунками на щоку, за вухо і до шиї, але раптом зупиняється, усвідомлюючи, що ситуація з колишнім, коли він його вбив, починалася так само. Вампір висунув руку і піднявся, а Міно продовжив лежати, обробляючи те, що щойно сталося. Він поправив свої штани і теж піднявся, присів поруч на дивані.

людська плоть Where stories live. Discover now