ер.17

16 0 0
                                    

Звісно, альфа посварився зі своїми батьками і дуже сильно, але змусити його зʼявитися вдома вони не можуть, адже альфа щоразу застосовує свою силу. Зранку альфа привів себе до ладу і одягнув чорний костюм, вони зустрілися о 8, як і домовилися. Батько Міно, звісно, був не радий, але вже не став сперечатися. Від усіх близьких Деями, які були присутні на прощальній церемонії, Ісао відчував погляди. І не тільки на собі, всі ці погляди були не дуже приємними і складалося враження, наче йому вже всі кістки перемили. Після зачитування сутри, усі, крім Міно та його батька, мали вийти, але омезі раптом стало дуже погано, що він ледь не впав і Ісао підбіг, щоб той точно не впав, але омега попросив вийти, стверджуючи, що він в порядку. Відслужити Вілігію не зайняло багато часу і вже скоро Мінору вийшов до Ісао, де чекали інші. Муракамі підійшов до хлопця та взяв його за руку. 

— Ти точно в порядку? Ти весь блідий. Ти спав?

— Не зовсім.. Мене зараз знудить, - омегу дійсно щойно ледь не знудило, але він стримався.

— Де тут вбиральня? Я тебе доведу.

— Ні, я маю ще побути тут, я не можу зараз різко піти. Будь ласка, просто тримай мене за руку. - тримаючись за руку, вони разом підійшли до інших людей, вони вже про щось спілкувалися з батьком.

— Мінору, припини вже валяти з себе бо-зна-що. - батько непомітно штовхнув хлопця ліктем. Ісао різко глянув на чоловіка, бажаючи його вдарити, Міно і так ледь на ногах стоїть.

— Вибач.., - каже омега і відводить погляд, стискаючи руку друга сильніше, аби встояти на ногах. Муракамі не залишається нічого іншого, як обійняти хлопця за талію, щоб тому було трохи легше встояти на ногах.

— Як це дитя тільки посміло тут зʼявитися. - прошепотіла якась жінка людині біля себе, але цей шепіт був занадто голосним, щоб не почути.

— Це ж треба було народити таке нещастя. - підтримав чоловік жінку біля себе.

Ісао хотів відкрити свій рот, щоб почати сперечатися, але Міно стиснув його руку, відчувши як той перед цим стиснув його талію. Якби не Мінору, альфа вже б стільки всього сказав.

— Тоді завтра о 10 знову тут зустрінемося. - каже батько Деями. — Дякую, що прийшли.

— Не варто, Суґуру.., - звертаються усі близькі до батька Мінору, погладжуючи йому плече, таким чином ніби підтримуючи.

людська плоть Where stories live. Discover now