людська плоть

ер.8

— Мінору, що сталося? Ти хоч два слова звʼязати можеш? - вампір потряс хлопця, але той знову відштовхнув. — Та бля, це я - Ісао, ну. Харе оце штовхатися тут.

Альфа підняв омезі голову і подивився наскільки він заплаканий. Він лишень очі закотив, не розуміючи, що робити. Мінору знов штовхнув, беручи новий стакан шоту та випиваючи його. Муракамі випив останні два шоти замість друга та після підняв його за лікоть, через що той почав бубоніти. Майже одразу його стало нудити, але не прям так сильно, щоб не стерпіти це.

— Що ти взагалі робиш? Якщо збирався бухати - то мене хоча б покликав, не напивайся так сам, ідіот. - Ісао вивів Мінору з приміщення та повів його до машини. Поки вони йшли, омега ледь на дорогу не вилетів, коли відштовхувався від альфи. Муракамі посадив його в машину, після чого сам сів.

— Чому ти такий холодний? - спитав Міно, після того, як відчув руки альфи на своїх, коли його несли до машини. Його заплаканий вид, опухлі губи та очі, червоний ніс, сльози, що досі повільно стікають по обличчю - цей вираз обличчя був цікавим.

— Немає потреби гріти мене. - альфа хотів усміхнутися, коли омега почав дихати йому на руку.

— Куди ми їдемо? Я сьогодні не хочу.., - вампір зовсім не догнав, до чого чорноволосий це каже, бо якщо він правильно зрозумів, то взагалі він і не збирався робити щось подібне.

— Я везу тебе додому. Ти батькам взагалі казав, де ти? - але омега не відповів на це питання, по його щоці ледь сльоза не скотилася, він явно щось пригадав. — Щось-

— Просто.. Моя мама знову в лікарні.

— Вибач. З нею все добре? Щось серйозне?

— Я не знаю. Моя мама намагається вийти з депресії, в неї психічні розлади, але я не певен, що їй щось допоможе. Вона за рік 20 разів намагалася накласти на себе руки.

— Ти міг сказати мені, я б міг побути поруч з тобою. - це звучало не подружньому, але це всього лише здалося так.

— Ні. Це занадто особисте, маю надію, що я не згадаю завтра цю розмову. А ти зробиш вигляд, що її не було. - Міно відкрив очі й глянув на альфу. — Можна в тебе залишитися? Я не хочу додому йти сьогодні.

— ..Звісно, без питань.

— Дякую. Насправді, я думав ти везеш мене в готель. Зазвичай мій похід до клубу відбувається тільки так.