Вулиці наших книг

._7_.

Друкарські чорнила. Їхню останню марку назвали «Пекло», тому що саме це вони зараз і означають.

Вчора знову був обшук.

Розірвали книгу прощання з літом, бо їм здалося, що чорнила були надто свіжими.

Насправді вона довго лежала на столі поряд з їжею, і голодний пес просто кинувся на запах.

Дуг зібрав обірвані клапті і ледь не накинувся на солдат, але стримався.

Тепер Дуг пробує склеїти «наслідок» обшуку, але книгу так завзято рвали, ніби там було написано про майбутнє покоління письменників.

А там було всього-на-всього прощання з літом.

Дуг вирішує розклеїти на стінах вирвані сторінки, як своєрідне нагадування про важливе для нього.

Хто йому що скаже, якщо побачить таку стіну?

Роки друку пошматованих старих сторінок, які вже набули міцного жовтого кольору з присмаком пилу, може визначити навіть п'ятирічна дитина.

Неважливо. Хай навіть кидають у тюрму. Йому нічого втрачати, окрім...

Сьогодні він має йти на зміну у шоколадну кав'ярню.

v. r. c.
ти в порядку?

m. t. k.
я лише боявся за тебе.

v. r. c.
їм немає чого шукати в мене.

m. t. k.
впевнена?

v. r. c.
ти йдеш на зміну?

m. t. k.
не відповідаєш?

Дуг дивиться кілька хвилин на екран, але розуміє, що вона вже нічого не напише.

Забирає рюкзак. Виходить з квартири.

Його щастя, що в місті десятки кав'ярень, адже вона завжди знає, коли в нього зміна, і могла б запросто знайти його.

Хоча яке там щастя, то просто... Знижена ймовірність у десяток разів.

Дуг хотів би, аби ця випадковість частіше грала йому на руку, але... вони не мають зустрітися.

А якщо зустрінуться, то мають пройти повз.

Шоколадна кав'ярня пустує. Під вікном сидить якась пара і п'є каву – ото і все.

У таку спеку люди міста майже не вилазять з домівок, і хтозна, чому так повелося.

Дуг вітається із знайомим кельнером, і вдягає фартух з написом «Чарлі».

Тут усі кельнери – «Чарлі».

У кав'ярню заходять двоє молодих дівчат у літніх сукнях. Вони поправляють зачіски і усміхаються до них.

Дуг же похмурніє. Йому хочеться говорити з тою, яку він ніколи не бачить, але знає напам'ять. Йому не хочеться фальшивих посмішок і дешевого флірту.

– Доброго дня, – натягнуто посміхається Дуг. – Чарлі вас обслугує, – насмішливо киває він на другого кельнера і відступає вбік.

«Чарлі» – посилає Дугу погляд – «з тобою все ок?» і повертається до дівчат.

Дуг сідає на стілець за стійкою, аби не бачити усе, що за нею, і дістає телефон.

Все одно його зміна ще не почалась. Зараз «Чарлі» піде, і прийде хтось інший, тоді-то він і буде ловити усі погляди і відповідати усмішкою, аби отримати свою зарплатню.

m. t. k.
я маю тобі дещо сказати.

v. r. c.
напиши.

Дуг вже хоче набрати нове повідомлення, але зупиняється.

«Напиши»? Це слово має кілька значень.