глава 10

249 15 0
                                    

В кімнату, зайшли кілька молодих хлопців , проте зараз в моїй голові бушував лише адреналін на пару із  страхом. Схоже нас помітили , ну все. Останній шанс втікти звідси... Хлопець йде по кімнаті а моє серце здається припинило битись , ще крок , я дуже боюсь адже тут мій брат і він без маски , придурок . Той хлопець підходить все ближче і в моїй голові зародилась божевільна ідея. Я посміхаюсь наче божевільна в камеру. І саме зараз братик злякався , хах, але відступати вже нема куди. Тепер моє серце б'ється як шалене , а в крові гуляє адреналін. Ну не дарма я стільки років на бої ходила. Я беру руку Вадіма  , він  й досі знімає ! Ну ок ... Той хлопець помітивши нас побіг слідом. Він швидко наздоганяє нас , проте я з одного удару відправляю його у нокаут , і з   , посмішкою паціента псих лікарні спокійно йду до воріт , та щас ! Я повертаю голову а на нас уже біжать мінімум людей 10
Я звичайно сильна але не настільки. Вони наближаються а я зриваюсь з місця і застрибую в авто. Вадім , відразу за мною. Ми рвонули з місця , і лише зараз він вимкнув камеру ! Та він з головою дружить ?!  Хоча в кого я питаю він же мій брат ...

- Ну як пригода , дуже сподобалась ? - Хах , на його обличчі було море емоцій

- Де ти так битись навчилась ? - нє ну він серйозно ? Ми пробралися в чужий дім , знімали там відео , втікали від якихось амбалів , а його цікавить де я битись навчилась ?! - ти чокнута - а це було зря , ох як зря.

- І це все що тебе цікавить ?- як ви думаєте яка в нього була реакція ? Та він заржав як кінь , ну все ми біля будинку, - біжи Вадім , біжи

- Може не нада?  - оуу щенячі глазки. І що мені йому сказати ? А нічого ! В нього летить бутилка мінералки яка лежала на задньому сидінні. В такі моменти він мене розуміє без слів, брат вибігає і біжить у дім.  
Ну а , я як сама порядна людина, повільно вийшла з авто і закрила його. Треба ж братику фору дати. Далі ми дурачились і бились подушками близько години.

- Так де ти так битись навчилась ?- я не хотіла розповідати , але всеж вирішила що мій брат повинен знати все

- Ти справді хочеш знати - дочекавшись кивка я голосно видихнула і продовжила - я жила в прийомнуй родині , коли я була зовсім маленька вони розповіли що я з дитбудинку , - мені було важко говори про ті події але всеж він має знати , -  тоді я втікла з дому і на мене напали якісь чоловіки , мені було дуже страшно але я вирішила що страх потім , а зараз потрібно битись , хоч я і не вміла - тут на моєму обличчі з'явилась усмішка і відразу зникла, проте Вадім встиг її побачити - мене врятував якийсь хлопець. Згодом з'ясувалося що його звати Вова йому всього 16  , але він тренер по боротьбі , з шести років я ходила до нього на заняття , він замінив мені батьків, але коли мені виповнилося 10 ,то він поїхав до столиці ,і там має десь працювати. Замість нього прийшов треннр на ім'я Олег , проте я його звала просто Льоша. - спочатку я задумалася , чи варто йому розповідати далі , але розуміла що йому це знати обов'язково -  коли мені було 14 то я вступила в банду члени якої були моїми найкращими друзями. Рік назад , вони зникли, мої найкращі друзі мене покинули , залишили саму. Я й досі згадую наші туси і відео. Стоп потрібно подивитись що за відею вийшло !
Далі ми дивились відео і угарали з нього , я вирішила що викладу це відео , проте пізніше , аби мене не знайшли. Завтра ми з братом йдемо в парк , так що я спати.

Автор

В кімнату зайшов наляканий хлопець, який тремтів ,адже якщо хоч щось зникло то йому не жити

- Бо босс ... - голос хлопця дуууууже наляканий

-  Завтра я хочу щоб той сосунок поплатився , за те що він пробрався в мій дім

- ГГаразд - хлопець схилив голову і зник за дверима.
Схоже завтра буде насичений день , навіть занадто

Далі буде

Дєрзкий БлогерWhere stories live. Discover now