- Це моє місце - я обернулася на голос і побачила зеленоокого блондина , він чомусь був сердитий , а точно він щойно щось за місце мені казав. Ну я дівчинка вже доросла , що сказати знаю
- Хто перший прийшов того і місце .... Ну як бачиш. Як кажуть хто не встиг той запізнився. - Хах , а він що думав що я просто встану і піду ? Ага , а то не я побігла ? Я не з тих людей що звикли виконувати все що їм скажуть. Як говорив мій братик , зовнішній вигляд я змінила , проте характер в мене залишився не змінений. Плюс сьогодні лише перший день , значить це місце просто не може бути його.
- Може ти не доспала тому не чуєш мене ? Можливо тобі ще чашечку кави принести ? - глузливо сказав блондин. Проте він точно не очікував такої відповіді
- Та ні дякую. Хоча якщо так хочеш то можеш принести чаю - сказала я із задуманим виразом обличчя.
- Та хто ти взагалі така ?- я повернула голову в сторону з якої лунав цей жахливий писк і побачила що він належить тій швабрі що прийшла разом з Владом. Не встигла ще порахувати скільки грошей вона витратила на пластичні операції та скільки на ній зараз штукатурки як знову почула її бридкий голос - ти хоч знаєш хто його батько ? Та Владік якщо захоче то купить тебе - фу , природа її обділила всім , навіть мозком. Анжелу можна описати одним словом силіконова лялька, упс , здається це два слова - ти чуєш мене ?!
- Тебе спробуй не почуй. - дівчина хотіла підійти проте зустрівшись поглядом із Владом ображено скривилась і пішла до якогось брюнета. Я вже думала що все скінчилося але ні той блондин досі стоїть переді мною і ухмиляється - а ти чому стоїш тут ? Йди краще за своєю подружкою.
- Це. Моє. Місце - сказав він наближаючись до мене - слухай мене шл....- проте він не встиг договорити адже в аудиторію зайшла.
- Доброго дня , я ваш викладач історії бізнесу, мене звати Юлія Петрівна - зайшла Юлія Петрівна, він лише сердито подивився на мене і сів поряд
- Інших місць нема ? Це моє місце і тепер я точно не пересяду - попередила я його як тільки він сів поряд - і ще, я не збираюсь говорити , лекція цікавіша - сказала я як тільки він відкрив рота.
Лекція і справді була цікавою, проте хлопець який свелив мене своїми зеленими очима дуже заважав на ній зосередитись, чим дуже бісив. Нарешті пара підходить до кінця
ВИ ЧИТАЄТЕ
Дєрзкий Блогер
Teen FictionАнонімна блогерша з мільйонною аудиторією, подруга ватажка мафії... І шкільний ізгой. Аня досить спокійно живе в невеликому містечку, батьки її ненавидять через те що вона не їх рідна донька, але для своєї репутації грають роль зразкової сім'ї. Най...
