Цього не може бути...
Повторюючи ці три слова, втбігаю на вулицю . Я ніколи не повірю в це ! Він не міг так вчинити , він не міг залишити мене. Знову. Знову перечитую те злополучне есемес, сподіваючись що там щось змінилось"Літак в якому летів тато розбився , він зараз в комі. Приїжай до 37 лікарні"
Нічого не сказавши вибігла з аудиторії, дзвінок продзвенів як тільки я закрила двері , ефектно вийшло , проте зараз не до цього. Влад побіг за мною але це останнє, що на даний момент, мене хвилює. Я підійшла до шумної компанії хлопців в центрі якої стояв Ден
- Мені негайно потрібне твоє авто - емоції на моєму обличчі відсутні, тай недивно після такої новини.
- Ми знайомі ? - компанічг сміється з мене , проте спіймавши мій сердитий погляд додав Ден додав - Ангел що сталось ? - різко запанувала тиша , і вони мовчки дивилися то нього то на мене , чекаючи що буде далі.
- Тато він ... - я майже плачу , мені начхати на все і всіх що мене оточуює - він в лікарні...- вже не стримуючи сліз обійняла хлопця аби трохи заспокоїтись, я лише недавно його знайшла , а зараз... Він при смерті.
- Ось - Ден протягнув мені ключі від авто які я взяла тремтячою рукою.
- Бентон ти здурів ? Вона ж розтовче твоє авто ! Я не здивуюсь якщо вона його навіть не заведе. - Ден ухмильнувся почувши вигадане ним прізвище , проте зараз йому плювати на те що про нього подумають адже Ангелу потрібна допомога.
- Колінс , вона не так ким прикидається , при бажанні вона і Влада обжене, будь певен - я подивилась на друга який вже починав сердитись. Спіймавши мій погляд він кивнув і я пішла на парковку. Ну як пішла , побігла.
Сидячи біля батька, дуже важко дивитись на нього , на тата якого я знайшла не так давно , а вже можу втратити назавжди. Білі стіни, крапельниця , писк приборів і запах ліків, це все зараз оточує мене. Я з самого дитинства боялась лікарень і навіть зараз, будучи дорослою, продовжую їх боятись, проте страх втратити батька значно більший.
- Як таке могло статись ? - крізь сльози я не бачила що мене оточує , чому він ? Чому не я ?
- Конкуренти підлаштувати авіа катастрофу , але вони не врахували що батько вміє користуватись парашутом. - Вадім не відходив від мене , боячись що щось станеться. Втратити відразу двох найрідніших людей він не може. Просто не витримає.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Дєрзкий Блогер
Teen FictionАнонімна блогерша з мільйонною аудиторією, подруга ватажка мафії... І шкільний ізгой. Аня досить спокійно живе в невеликому містечку, батьки її ненавидять через те що вона не їх рідна донька, але для своєї репутації грають роль зразкової сім'ї. Най...