Хижак із трояндою

2

Завтра важливий день для мене.Нова школа.Звучить підбадьорююче.Адже можна почати маленьку історію з самого початку, або взагалі, притворитися зовсім іншою людиною.Та я такого не планую робити, просто бути собою, як завжди повторювала мені мама.

Заїхавши у магазин із канцелярією, де я багато чого накупила, із повними пакетами, я прямую до татової машини.Він дозволив мені взяти його ключі, тому з усмішкою хочу скоріше відчути себе за кермом.

На парковці було небагато машин, сьогодні знову похмурий, і десь частково, сонний день.Усі сидять вдома, відпочивають, перед наступний робочим тижнем.

Неподалік Сабріна почула гучну музику, яка лунала в машині, а навколо цієї машини була компанія хлопців.Було видно, що вони, більш-менш, такі як вона віком.Звісно, на них всі проходячи люди звертали увагу.Вони голосно говорили, ніби старалися перекричати музику.

Та дівчині було байдуже, хто там і що відбувається.

Відкривши багажник, вона поклала пакети.Вона ніби відчувала, як на неї хтось дивиться, це дійсно дивне відчуття, яке не зразу зрозуміле.Дівчина обернулася, та помітила погляд одного з хлопців.Він усміхнувся їй і знову продовжив свою бесіду.

Дивні вони але такі привабливі, певне їх багато хто знає.Не здивуюся якщо я права.А цей хлопець, який глянув, мабуть майбутня модель.Не усі можуть мати такі параметри обличчя, тіла...Темно-чорні очі, чорне волосся, густі брови і такого ж кольору, як волосся...Через одяг можна й побачити накачене тіло.

І звідки у мене такі думки?

Стало бридко самій так дивитися на нього і оцінювати його зовнішній вигляд.

Чорт!

Він побачив, як я на нього дивлюся.Погано.

Швидко закрила багажник, Сабріна сіла за кермо.Подивившись ще раз у дзеркало, помітила, що тепер не лише він дивиться, а й ще декілька.Машина завелась і попрямувала до хати Сабріни.

07:30.Все, дороги назад немає, лише вперед.Сабріна біля школи, у якій логотип -  білої пантери, що виглядає круто.У старій школі був якийсь дурний бик, з нього усі сміялися та придумували меми.

Діти або ж підлітки, йдуть до входу у школу, поки дівчина стоїть і чекає на свою нову знайому, так як не хотіла бути одна.

- доброго ранку, красуне!

Не довелося довго чекати, як Еміллі вже в полі зору.

Вони обнялися і Еміллі почала оцінювала зовнішній вигляд Сабріни.

- не дуже виглядаю?- так і знала, що щось піде не так, мабуть перестаралася.

- ні, ти наоборот, бомбезно виглядаєш.Видно, що з Голівуду)

Я товкнула дівчину локтем, ніби мене це образило, та я просто жартую.Подруга почала сміятися.

Мабуть спідниця це був, все таки, ризикований вибір.Мені хотілося прийти красивою, не знаю для чого, напевно для впевненості у собі.Адже треба себе подати правильно, з вищої ліги, так скажем.

- усе, розслабся.Ця школа проста, як світ.Якщо, що я завжди поруч, не треба нічого боятися.

- я не боюся, просто переживання.- знову оглядаю школу.- У вас тут є такі дівчата, які ведуть себе...

- як королеви школи або ж сучки?Звісно.Та вони нікого не рухають, лише до хлопців свою увагу звертають.

Ще трохи постоявши біля входу, дівчата попрямували на уроки, а Сабріні треба було ще зайти у директорську, щоб забрати свій план навчання.І тоді все, це остаточний крок до чогось нового.

На обіді було багато людей, впринципі як і завжди.У моїй старій школі я не обідала, не було апетитно і я зовсім не фанат їдальні.Але тут мені доведеться ходити, так як Еміллі наоборот хвалила їжу, та й сама вона там сидить за своїм столиком, як вона мені пояснила.

Побачивши подругу, яка махала мені, я попрямувала до неї.

- знову привіт, сідай до нас.

За столиком була ще одна дівчина.У неї риже рівне волосся, круглі карі очі.Хлоя - так її звати.Вона здається дуже милою, що й стається.Ми знайшли спільну мову, та почали усе обговорювати з дівчатами.

Мені повезло, що я зустріла таких людей, вони не є стервозні, наоборот, дуже дружелюбні.

- вони тут!- викрикує Хлоя.

Сабріна обертається і бачить групу хлопців.Дівчина швидко впізнала, це саме ті хлопці з парковки, тільки їх було тоді більше.Що ж, лише половина тут вчиться.

Ну й звісно, разом з її поглядом зустрівся цей хлопець, який довго дивився на неї вчора.Знову ці погляди...

- я не в курсі, а хто це?