Хижак із трояндою

20

Прийшли вихідні, а вихідні привезли мені й Нору.Я була готова до всього, від цієї дівчини, вона ще все може зробити.Ми довго не бачилися, і я за нею скучила.Навіть після всіх тих подій, що зі мною сталися останніми днями, я далі продовжила вчитися, спілкуватися і я ще не забула нашу сутичку з Норою, за Кріса.

Подруга вже була на вокзалі о 11 ранку.Тому мій батько і я поїхали забирати Нору.

Поки ми їхали, я думала про Калеба.Я довгий час вже про нього думаю і з'являється він тепер часто, не тільки у мене в голові, але й в житті.Можливо це знак?

Господи, лише я можу сказати, що це знак...

  - Сабріно, ти на землі?

Почувши голос батька, я зразу ніби як прокинулася.

  - та.

  - ти останнім часом десь літаєш, усе добре?

  - переживаю за екзамен і все.

  - ти все складеш, ти ж це знаєш?- підбадьоруючи мовив батько.

  - якщо б знала, не хвилювалась б.

  - бачиш, ти усе зможеш.- я посміялася з тата і вже побачила вокзал.

Людей було досить багато, тому я взяла телефон і передзвонила Норі, щоб я її не шукала дуже довго, так як батьку ще треба було на роботу вчасно.

Я вийшла з машини і попрямувала всередину.Дівчина довгий час не піднімала трубку, що здалося мені дуже дивним.Нора така людина, яка 24/7 біля телефону, і не почути що хтось дзвонить, неможливо.

Що як люди які були в машині, які мене переслідували вчора, зараз біля Нори?

Ця думка мене сильно злякала.Я не зважаючи на людей і коли вони мені говорили, «дивись куди йдеш!», я йшла далі.

Голова була заповнена цими думками, що аж чула стукіт серця.

  - бу!- крикнув хтось позаду мене.

Я відскочила на один крок і побачила Нору, яка сміється з моєї реакції.

  - Норо!- крикнула я їй.

Дівчина далі почала сильно сміятися і я поклала свій телефон в кишеню своїх джинсів.

  - де твій телефон?- зразу запитала я її.

Вона підняла свою руку з телефоном, який показав мені нові її шпалери.

  - на тебе збоку було весело спостерігати.- посміхнувшись мені, вона підійшла і обійняла мене.- я так скучила за тобою, сонце!