Хижак із трояндою

33

Остін: може в мафію?
  Зоя: о давайте)
  Хлоя: я тоже хочу.
  Калеб: ви грайте, а ми з Сабріною зараз прийдемо.
  Еміллі: ок.

Я не зразу зрозуміла що хоче Калеб, та пішла.Ми відійшли трохи далеко від народу.Він ніби знав вже дорогу, можливо знає цю місцину.Блище ми підходили до озера, ідучи весь цей час за руку, що здавалося мені милим.Вечір і парочка йде по берегу озера, що може бути краще?

  Сабріна: Калеб...
  Калеб: м?
  Сабріна: куда ведеш?
  Калеб: та просто хотів з тобою походити.
  Сабріна: це через Зою?
  Калеб: ні.Просто хочу з тобою побути.
  Сабріна: хах.
  Калеб: що?)
  Сабріна: це мило.
  Калеб: і романтично, хіба ні?- поцілував мене.
  Сабріна: згідна)

І як все, такий чарівний момент до Калеба надійшло від когось повідомлення.На жаль чи на щастя я побачила від кого...Полл.Стоп, ПОЛЛ?

Я думала що мабуть Калеб зараз проігнорує його повідомлення, та ні...він взяв той телефон і почав з ним переписуватись без емоцій, нічого мені навіть не сказавши.

  Сабріна: для чого він тобі пише?
  Калеб: бо він дебіл.
  Сабріна: поясни.
  Калеб: ну а для чого він тобі пише?
  Сабріна: він мені не пише.
  Калеб: тоді в твоїй кімнаті я побачив зовсім інше.
  Сабріна: я не знаю для чого він мені тоді писав.
  Калеб: ну вот, я з ним виясняю стосунки.
  Сабріна: мені це не подобається.
  Калеб: усе давай не про нього.

Він хотів мене обняти, на що я тільки пішла далі.Я хотіла дізнатися вже нарешті правду, що між ними там відбувається...та Калеб ніби старається тянули час, до того моменту поки не стане ще гірше ніж було.

  Калеб: Сабріна?
  Сабріна: говоримо лише правду.
  Калеб: Полл ідіот, ось вся правда.
  Сабріна: ну от чому він тобі пише?Чому ви спілкуєтеся?
  Калеб: тому що я йому винен.
  Сабріна: що винен?
  Калеб: колись я в нього купляв наркоту, та не для себе, а для Чарлі.Гроші я йому всі зразу давав, та потім Чарлі сказав що я йому винен.Ніби я тоже приймав наркоту, а тільки він платить.
  Сабріна: окей, до чого тут Полл?
  Калеб: Чарлі на його стороні.Через це ми і посварилися.Вони ще досі від мене хочуть грошей, та я нічого не винен.
  Сабріна: ...
  Калеб: ось така дурна історія.
  Сабріна: шо буде дальше?
  Калеб: не знаю.Полл нічого мені не зробить.
  Сабріна: боїться твоє алібі?
  Калеб: можна і так сказати.
Сабріна: Калеб, обіцяй мені що нічого страшного не станеться.- встала я перед ним і дивилася в очі.
Калеб: все буде нормально.

Він обняв мене, гладячи мою голову.Я також його дуже міцно обняла.

За що я люблю Калеба?За те що він дивитися мені в очі.Так, може здаватися що ця відповідь дурна, та це не так.Для мене дуже важливо коли людина, навіть у простій розмові, дивиться мені в очі.Багато людей не зразу дивляться тобі в очі, вони дивляться всюди, тільки не на тебе.Калеб іменно та людина, яка дивиться на мене, а я на нього.Іменно так я йому довіряю, простим поглядом, скажуть інші, та для мене це скарб.

Ми стоячи обнімалися, у тишині, це був наш час.Далі я його поцілувала у губи, на що хлопець тільки завзято відповідав.

Сабріна: чого смієшся?)
Калеб: тому що ти мила.
Сабріна: пхпхп...
Калеб: ідемо в той будиночок.- показав не далеко від нас.
Сабріна: а що там?
Калеб: йдемо глянемо)

Ми попрямували до хати.Коли я зайшла побачила затишок, на диво.Зі сторони будинок виглядав старим і явно за ним ніхто не доглядає, та коли зайшла тут були майде нові меблі.Калеб включив світло, хоть і маленька кімнатки але гарно.

Калеб: це дача моєї мами.
Сабріна: що??
Калеб: так, так.
Сабріна: в мене іноді таке відчуття, що в цьому місті у тебе всі є хати і тд.
Калеб: ну вони не зовсім мої.Проходь, будеш чай?
Сабріна: звісно)

Я лежала на дивані із Калебом.Це прекрасний вечір я буду пам'ятати все своє життя.Хто ж знав що Калеб, як виявилося і справді романтик...Ми просто пили чай і насолоджувалися розмовами.

Калеб: стоп, тобто ти хотіла просто будиночок на дереві?
Сабріна: ахаха, я просто думала якщо я зможу зробити, то мені не прийдеться жити з батьками.
Калеб: і ти думала, що іграшки ти зможеш просто сама з магазину забрати)
Сабріна: ну було й було, шо тут зробиш?- я поклала кружку на стіл і дальше лежала на Калебі.
Калеб: ти цікава дівчина, Сабріна)
Сабріна: не поспорю)

Ми почала цілуватися, як тут мені почав дзвонити телефон...