Хижак із трояндою

7

Як виявилося, Еміллі хотіла прогулятися але не просто кудись піти, а ми поїхали у ліс, який знаходиться за містом.

Прекрасна природа, яка так і манить зайти у ліс.Прекрасна атмосфера.Прекрасна компанія.Я обожнюю такі відпочинки, тому з радістю накрила нам міні пікнік, який тільки могли зробити.

Через пів години до нас під'їхала Хлоя і незабаром ми троє сиділи і їли всілякі закуски.

  - м, до речі.- мовила я.- я вчора бачила тебе з Остіном.- посміхнулася я Хлої, закинувши соломку в рот.

Хлоя, яка попивала собі сік, чуть ним не подавилася, але ми швиденько подали їй салфетки.

  - кхм, ну що вам сказати...

  - розказуй, як усе є.- запропонувала Еміллі.

  - я не знаю, шо між нами але хлопець запропонував зустрічатися...

  - о!Так це ж чудово, тобі ж він подобається.- крикнула Еміллі.

  - так, але я ще точно не знаю.

Доївши, ще одну свою соломку, я сказала:

  - просто попробуй, якщо щось піде не так, тоді кораблі ваші розійдуться.

  - як мило.- скривилася Еміллі.

  - просто я реальніше дивлюся)

  - окей, дівчата, я зрозуміла, дякую.- відповіла Хлоя.

П'ять хвилин ми просто сиділи і думали щось про своє, поки Хлоя не почала:

  - як ти вчора доїхала, Сабріна?

Згадуючи вчорашній вечір, я розуміла, що знову треба згадувати про Калеба.Не знаю чому, але я старалася про нього не думати цілу ніч.Чому цей хлопець мене так зацікавив?

Тому я Хлої усе швиденько пояснила і Еміллі тут не мовчала, а додавала свої коментарі.

  - що ж, Калеб завжди був дивний для мене але тепер, я взагалі його не розумію.- мовила Хлоя.

  - повністю згідна.- погодилася я.

  - може він закохався?- посміялася Еміллі і зразу схопила мене за плечі, ніби це дуже весело.

  - не мели дурниць.Навіть якщо так, то мені байдуже.Він для мене ніхто, і так буде завжди, просто хлопець вирішив погратися і я це бачу!

Так, і ще я була на нього зла, як собака.Не знаю чому але в душі я розуміла, що він робить усе по-якійсь своїй грі.Я йому сильно не довіряла, і це зрозуміло чому.