Хижак із трояндою

6

Цілу дорогу ми мовчали.В машині було тихо, рятувала лише музика, яку включив Калеб.Музикальний смак у хлопця явно був.Багато пісень, які грали, я знала.

Ми під'їхали до мого будинку і коли я вже була готова виходити Калеб мовив:

  - гроші.

  - що?

  - ти думала ця поїздка була безплатна?За все треба платити в тому житті.- серйозно сказав хлопець.

Я мовчала і думала над тим, що він тільки що сказав.Коли я побачила на лиці хлопця посмішку, то усе зрозуміла.

  - ха ха, смішно.

  - ти б бачила своє лице у цей момент, треба ж було мені це побачити.

  - ти не міняєшся.- відкриваючи двері машини мовила.

  - стій.- мовив хлопець.

Я повернула голову у його бік і він знову мовив.

  - пробач.

  - за що?

  - що сказав про тебе таке...

  - все нормально.Ти викупив свою вину, завіз мене додому, тому тут ти береш своє.

Сабріна йому посміхнулася, на що хлопець також усміхнувся.

Дівчина відкрила вхідні двері і тоді Калеб поїхав по-своїм справам.Хоча які можуть бути справи о другій ночі?

На наступний день я проснулася досить рано.Дивно, але почувала я себе прекрасно, хоч трохи вчора випила.Тому зранку пішла на пробіжку, мені подобається гуляти зранку, коли нікого немає і ти у своїх роздумах, можеш про все на світі подумати.Та після цього я вирішила піти до Еміллі, можна сказати, перевірити її самопочуття.

Її сім'ю я вже добре знала.Вона живе з мамою Луїзою та молодшим братом - Джерельд.Її батьки два роки тому розійшлись, але як пояснила мені Еміллі, у них чудові стосунки.Тому з батьком вона бачиться, рідко, але дуже тепло.

Двері відчинилися і на порозі вже стояла мама Еміллі, яка була вся в роботі на кухні.

  - добрий день)

  - привіт, Сабріна!- радісно мовила жінка, яка зразу пропустила мене до хати.- ти до Еміллі?Сьогодні у неї лінивий день.- посміялася жінка.

  - ха, можу уявити.- йдучи за нею, говорю.

  - зробити тобі чаю?Я недавно купила цікавий чай, хочу щоб ти скуштувала, потім скажеш як тобі)

  - велике дякую)

Коли ми підійшли до кухні, то я побачила молодшого, який старався зробити гарний круг з тіста.Я ще трохи поговорила із ним і пішла наверх, де була Еміллі кімната.

Несучи чай, паралельно відкриваю двері кімнати, які були напів закриті.Я почула шум і зрозуміла, що це просто Еміллі дивиться телевізор, лежучи на ліжку, яке ще досі не застелине.

  - доброго ранку, принцесо!- мовила я, підходячи до неї.

  - о, жайворонок.Чай це те що зараз треба, як бачиш.- вона опускає свій погляд.- я вже другу літру води п'ю.

  - впринципі чого ти очікувала?)

Я поклала чай Еміллі в руки, за що вона мені дуже подякувала, і я сіла поряд з нею.Як завжди, ми посаду розмову на любі теми, а потім дійшли до вчорашнього вечора.

  - стоп.- надпивши дівчина продовжила.- як ти вчора доїхала?

  - таксі тобі в тому житті нічого не говорить?- відповідаю питанням.- перше я його викликала але потім...ну мене завіс Калеб.

Еміллі чуть не подавилася тим чаєм, я її похлопала за плечі, знаючи що це не допоможе, і вона дальше продовжила.

  - Калеб?- я кивнула.- стоп...Калеб?

  - господи, що це так дивує?

  - Сабріна!Це дуже дивує!Я просто рідко бачила, що він дівчат підвозить на своїй машині.Може у нього є якийсь принцип.

  - маячня.

  - і що ви там робили?- зі злою посмішкою подивилася на мене подруга.

  - я сказала йому свій адрес і ми просто поїхали.

  - м, скучно.- сумно відповіла.

  - я ж кажу, просто підвіз.

Еміллі трохи промовчала, напевно обдумувала усе.

  - просто ніколи не буває.

Потім зайшла тема за неї.І як виявилося, увесь вчорашній вечір Еміллі була із Зоєю.Та сама дівчина яка пропонувала мені піти на черлідинги, вчора була з Еміллі.Моя подруга мені призналася, що їй давно подобається Зоя, ще навіть тоді, коли вона зустрічалася з Калебом.Яка цікава історія...

  - так, усе досить про неї, пішли!- крикнула Еміллі.

  - куди?- запитала я, сміючись, як дівчина старалася встати з ліжка.