Хижак із трояндою

40

*POV: Калеб*

Я підійшов до того будинку, до будинку Райана.Я заставляв себе заспокоїтися, та у мене як завжди, не получається.

Натиснувши на дзвінок, який пролунав тихо, я стояв у надії, що мені хтось відповість на запитання.П'ять, сім, десять...десять хвилин я вже чекаю поки відкриють.Я зрозумів що так діло не піде, тому я пішов на задній дворик.У мене була ідея зайти в хату через задній двір.Як на зло і там було закрито.

Калеб: РАЙАН, Я ЗНАЮ ЩО ТИ ТУТ!!!- прокричав я, та у відповідь тиша.

Калеб найшов велике каміння, не думаючи кинув у вікно, яке моментально розбилося.Сингалізація стала про себе знати, тут же спрацювала, та вона не довго шуміла, її хтось виключив.

?: шо за чорт?Ей хлопче!Ти взагалі?!- промовляє якийсь чоловік.
Калеб: ви хто?
?: це я тебе хочу запитати!Нічого, скоро поліція приїде!
Калеб: хіба тут не Райан Хейн живе?
?: це мій молодший брат, на даний момент він зараз не тут.- виходячи з будинку, на задній дворик, відповідає старший.- я Скот Хейн.
Калеб: мені плювати хто ти, де він?
Скот: мені звідки знати?Пішов кудись.
Калеб: слухай мене.- бере за сорочку хлопця.- твій братик скривдив мою дівчину і якщо ти зараз не дізнаєшся де він...
Скот: добре я зрозумів, відпусти мене!- робко відповідає старший.- неадекватний.

Він взяв телефон, та швидко набрав номер, Калеб за цим всім просто спостерігав, та не находив собі місця.Та Скота Хейну, не відповідали.

Скот: у мене ж його JPS, зараз знайду і підеш з ним розбиратися, тільки не забудь, ти мені розбив вікно.- вказав на проблему, яка для Калеба знаходиться на останньому місці в його списку.- ось він.
Калеб: де це?
Скот: я знаю де він.Він в будинку батьків.

Як виявилося старший брат Райана, набагато приємніша людина ніж той.Він пояснив Калебу як йому до нього доїхати, не розуміючи того, що його брат може бути вбивцею.

*POV: Еміллі та Хлоя*

Офіцер: дівчата, не звинувачуйте не знаючи ситуацію!
Еміллі: та я зараз тебе...
Хлоя: вибачте.- зупиняє та подругу.- вона просто на емоціях.- розвертаючи себе і подругу, каже дівчина.

Вони трохи відійшли від офіцера, який так уважно дивився за ними.

Хлоя: Еміллі, заспокійся.
Еміллі: придурки!- зі злістю каже.- якби я тільки знала...
Хлоя: Еміллі я знаю, усе буде добре.- підтримувала подругу.
Скот: а ви хто?

Хлоя і Еміллі одночасно подивилися на хлопця, який задав їм питання.

Офіцер: це тої дівчини подруги.- підходячи відповідає старик.
Скот: а, мені дуже шкода, не знав що мій брат може вляпатись в таку історію.
Хлоя: брат?
Скот: я старший брат Райана.
Еміллі: ви знаєте де ваш брат?
Скот: так, туди поліція попрямувала, як і той хлопець, тої дівчини.
Хлоя: Калеб.
Скот: напевно.
Еміллі: ясно, допобачення.

Дівчата сіли в машину і взяли телефон, щоб подзвонити Калебу.Довго хлопець не відповідав, та все-таки підняв трубку.

Еміллі: Калеб ти де?
Калеб: в Декстера.
  Хлоя: ми зараз до вас під'їдемо.
  Калеб: дивіться щоб поліції не було.

Через деякий час усі друзі вже зібралися, ще додався до них Остін.Вони усі сиділи в квартирі Декстера, повезло що його батьки «вчасно» поїхали.

  Еміллі: і тепер тебе підозрює поліція.
  Декстер: круто.
  Остін: і що тепер?Просто будемо сидіти?
  Калеб: я їхав до Райан додому, де його батьки живуть, та його вже там немає.
  Хлоя: він кудись пішов?
  Калеб: так.
  Остін: тоді це дуже погано.
  Декстер: нам наплювати куда він пішов, зараз найголовніше це Сабріна, її ми маємо найти.
  Еміллі: а він міг її з собою забрати?
  Декстер: усе можливо.

Калеб відійшов трохи від друзів, та присів на диван, спершись на свої руки.Усі подивилися і зрозуміли, що треба хлопця рятувати.Компанія просто мовчала, боячись щось сказати про Сабріну.

  Калеб: це моя вина...
  Остін: Калеб, не говори так.
  Калеб: якщо б я не псіханув і не пішов, усе було б нормально.
  Декстер: ти не можеш точно знати.

Калеба телефон завібрував, він швидко подивився на екран, у надії що це його кохана.На екрані світилося «Батько».Не думаючи довго хлопець підняв, поки всі інші затамували подих.

  Калеб: так тату?
  Мер Девід: що відбувається, Калеб?!Я тільки проснувся, а тут такі новини!Де ти є?- точно не з підтримкою розпитує свого сина.
  Калеб: на квартирі.
  Мер Девід: ти розумієш у що вляпався?
  Калеб: ти думаєш я міг вбити свою дівчину?!
  Мер Девід: їдь з того міста!Як не поїдеш сядеш в тюрьму і я не знаю чи випхаю тебе.