Хижак із трояндою

34

Сабріна: так Еміллі?
Еміллі: ей любовна парочка, ви де?
Сабріна: біля озера, а що?
Хлоя: давайте переставайте займатися любов'ю і йдіть сюди.- кричить в трубку Хлоя.
Калеб: хаха.
Сабріна: все я зрозуміла, пака.- кинула трубку.

Хлопець подивився на мене, та навіть нікуди не збирався йти.

Сабріна: йдемо?
Калеб: а ти хочеш?
Сабріна: давай ще трохи побудимо тут.
Калеб: добре.

Ми лежали один на одному.Хлопець взявся за замок мого светру, та почав рощипати.Цілуючи мене і я його, ми почали роздягатися.Я цього бажала і він також.Цього разу я була зверху, так що я розуміла до чого все йде.

Вже роздіті, хлопець ввійшов в мене, на що я легко простогнала, йому це явно сподобалося.

Калеб: я кохаю тебе.- шепотом говорить він.

Я просто дивилася йому в очі і ми продовжували усе це діло.

*Через 30 хвилин*

Еміллі: ооо, хто прийшов?
Хлоя: іменно тоді, коли все вже закінчилося.- каже дівчина у номері.
Сабріна: нічого ще є завтра.- закриваючи двері, кажу я.
Еміллі: ви хоть презервативами користуєтеся?
Сабріна: Еміллі!!!
Еміллі: а що?Вдруг ти не знаєш...
Сабріна: дякую, та я все сама контролюю.Усе йдіть спати, а то ви трохи п'яні.
Хлоя: ми?
Сабріна: так.
Хлоя: ми...ми...не...хоча, ти права.- лягла дівчина на своє ліжко.
Сабріна: усе, лягаємо спати.

Усі ми троє лягли спати, останнє що я зробила, це написала Калебу що я вже в номері.Ми ще трохи з ним попереписувалися і я лягла, із прекрасним настроєм, спати.

*Настпуний день*

Еміллі: фу блін!
Сабріна: що таке?Не смачно?)
Еміллі: як таку фігню можна робити?
Сабріна: подякуй, що нас взагалі годують.
Еміллі: фууу...

Я посміялася з подруги, яка сиділа в сонячних окулярах, коли й сонця не було.Вони явно вчора файно посиділи.

Еміллі: доречі, сьогодні буде міні баскетбол.
Сабріна: та?
Еміллі: ага, так що сьогодні ввечером будемо підтримувати наших хлопців.
Сабріна: ага.А де Зоя?
Еміллі: а їй погано, вона в номері сидить)
Сабріна: як у вас взагалі стосунки?А то я шось нічого не знаю.
Еміллі: усе добре.Ми вже зустрічаємося, тільки не говори усім.
Сабріна: ого, я щаслива за вас)- обняла я подругу.

Пізніше, вчитель який нас привіз сюди, попросив поприбирати в якомусь сараї.На жаль, я попала іменно в той список людей, які буду там прибирати.І в тому списку був Чарлі...чорт, а хоча, пофіг.Мені повезло що зі мною буде Зоя.

О 14:30 ми з групою людей прибирала.Я замітала, а Зоя щось там збирала.

Зоя: ужас!Цей сарай ніколи напевно не прибирали, ми перші які тут щось та й робимо.
Сабріна: а чого добилися ви?)- посміялася я.
Зоя: і чому іменно ми попали в цей список?
Сабріна: те ж саме питання, але я вже змирилася.
Чарлі: ну це не дивно, що ти зі всім змируєшся.- вискакує з другого поверху хлопець.
Зоя: перепрошую, ми з тобою говоримо?
Сабріна: вот іменно!І ти взагалі про що?
Чарлі: ну перше Калеб, а потім хто?Полл чи Райан?
Сабріна: ти зараз чуєш себе?Все не хочу з тобою говорити.
Чарлі: коли Калеб тебе кине, побіжиш як та шлюха до...

Наступне що я зробила, це просто його з кулака вдарила в лице.Не знала я, що вмію так смачно бити.Хлопець відвернувся, та посміявся.Зоя стояла в шоці і просто мовчала.

Сабріна: ти дістав Чарлі!

Я швидким кроком попрямувала до виходу.Ідучи я заспокоювала себе, та я не могла вже про це мовчати.

Вчитель: Сабріна!Якщо я не помиляюся, ви там маєте працювати!- по дорозі каже мені вчитель.
Сабріна: в сраку ваше прибирання!Я з тим ідіотом не буду в одному приміщені.
Вчитель: Сабріна МакВей!

Та я пішла далі, не зважаючи на вчителя.Через пару метрів, я перейшла дорогу, де як я подивилася не їхала машина.Як тут, я бачу фари і машина з невеликою швидкістю, збиває мене.Далі що я пам'ятаю, це як я відкриваю очі і чую голос хлопця «БЛЯТЬ!».В мене крутилася голова, та мені повезло що я жива.Я сіла та взялася за голову.Простягнула руки назад, щоб на них глянути і побачила кров.

Полл: о чорт!Сабріна ти що взагалі?- підбігає до мене хлопець.
Сабріна: Полл?Якого чорта?- кричу я на нього.
Полл: то ти винна, не дивишся по сторонам!- хлопець починає дивитися на мою голову.
Сабріна: не рухай мене!