Геройський шлях уславленого лиходія (том 1-8)

Частина 109. Вечір на піку Чорного лотоса

   Шен знову повторив правила випробування піку Чорного лотоса.

- Давай, учень, уперед, - скомандував Шіан своєму найкращому учневі, з яким брав участь, а сам навіть не спробував підійти до столу.

- Твоя демонічна хитрість не подіє на мене! - Вигукнув Рен. – Я – майстер приготування!

- Вітаю-вітаю, - покивав Шен. - Все у ваших руках.

Лунг Ріт і Заг, не змовляючись, поважно й статечно почали обговорювати зі своїми учнями майбутні десерти.

Шіан підійшов до Шена.

- Чудово. Привести до втрат два піки таким безглуздим чином, - зауважив він. – Це водночас і обурливо, і не надто применшує їхні здібності. Хитро.

– Мені просто хотілося десерт.

- Краще б ти замовив його на кухні, право слово. Ці люди такого наваюють...

- Я якось не уточнив, що буде, якщо пік не пройшов випробування? Він виключається із подальших змагань?

- Ну, це було б нудно... Він отримує мінус десять штрафних балів, тож тепер їм буде складно відновити втрати.

- Та щоб тебе лісом!! Мені був потрібен цей інгредієнт! - Закричав Заг, коли друк пульнув вогнем прямо в миску на столі. - Ах, скоріше, учень! Хапай все, що нам потрібно, та відтягай геть від столу!

Правила цього не забороняли, тому Шен мовчки спостерігав, як Заг із учнем переносять інгредієнти на бруківку за кілька метрів від столу.

- Демонова печатка, отримай у мене! – тим часом вигукнув Рен і запустив до друку, що плюється духовними стрілами, потік духовної енергії.

- Не варто було цього робити, - пробурмотів Шен, приклавши руку до обличчя.

Наступна духовна стріла повернула пику Росного ладану їхню енергію сторицею. Стіл підкинуло високо в повітря, а обличчя учня, якого Рен виставив перед собою, вкрилося кіптявою.

Шен відвернувся.

- Іди допоможи своєму учневі, - зітхнув він, подивившись на Шіана, - а то складається враження, що ти несерйозно ставишся до мого випробування.

У цей час Рен почав битися з печаткою, та відповідала йому тим самим. З центру вирвалося щупальце і, вдаривши по сусідньому столу, переломило його надвоє, а потім потяглося до шиї старійшини піку Росного ладану. Рен та його учень витягли мечі та направили їх на щупальце.