Геройський шлях уславленого лиходія (том 1-8)

Частина 163. Покарання зла, що знаходиться в Хефан

На день раніше.

- Не поясніть? — Ю Сі пройшовся по помешканню, акуратно ступаючи між посмертними масками.

Підлога була посипана білими масками. Керуючий Ісан завмер на порозі, не зовсім розуміючи, що бачить. Він підійшов до помічника Ю Сі і, взявши з його рук маску, здивовано покрутив у руках.

- Це... маски? Можливо вони роблять їх для фестивалю... Форми ще не встигли пофарбувати.

Ю Сі обернувся до нього.

— Фестиваль у місті, мешканці якого розчинилися у повітрі, ймовірно, не матиме популярності... Ваші жінки взагалі знають, що трапилося з містом?

— Е-е... Впевнений, вони вже знають. Не може бути, щоб плітки не проникли.

— У такому разі це виглядає ще дивнішим.

Нехай на вулиці цього весняного дня віяв досить прохолодний вітер, керуючий Ісан відчув, як на його поцяткованому зморшками лобі виступає піт.

— Якщо... якщо бажаєте, я покликаю Павільйона Білих квітів, яка відає справами. Думаю, так буде зручніше. Вона краще розповість про стан справ у жіночій частині, - знайшовся Ісан і поспішив геть зі швидкістю, що межує з нормами пристойності.

Ю Сі, його помічник та Ер проводили його поглядами.

— Стан справ у дрібних кланах пригнічує, — спокійним тоном промовив Ю Сі. — Вони думають, що їхні традиції важливіші за закони небес, а вказівки старости потрібно виконувати перші розпорядження імператора. Згодом ці дрібні чиновники, наділені дещицею влади, починають думати про себе казна-що і, втопивши в ілюзіях, забувають про своє місце. Я давно підозрював, що серед «освічених заклиначів» у їхніх закритих товариствах справи трохи кращі, але сьогодні на власні очі переконався.

Помічник Ю Сі спокійно стояв поруч, а Єр витріщився на командувача, вперше почувши від нього таку довгу складну промову. А він уже вирішив, що той висловлюється виключно короткими пропозиціями.

— Накажи першому загону обшукати Павільйон Білих квітів.

- Так, командувач. — Помічник Ю Сі вклонився і швидко пішов, буквально зник з поля зору так, що Єр не міг би сказати, в який саме бік він подався.

Покрутивши головою на всі боки, Єр повернувся до Ю Сі. Той, незважаючи на заклинача, з незворушним виразом обличчя рушив у бік житлових прибудов. Єр хотів було йти за ним з таким самим незворушним виразом, але не витримав гнітючої тиші і сказав: