Проте покинувши галерею, ми не пішли до парковки, а направились зовсім в інший бік.
–Куди ми?–але Дін продовжив мовчки іти.
Зупинившись за будівлею, з мене знову вирвався приголомшений звук. Чорний мотоцикл стояв, ваблячи своєю красою.
–Ми поїдемо на ньому?–повертаючись до Діна, запитую я.
–Саме так.–щаслива посмішка з'явилась на моєму обличчі і бажання підстрибнути та заплескати в долоні з'явилось, але я стримала себе.–Ходімо.
Ми підійшли до мотоцикла і Дін взяв шолом, після чого надів один на мене, ніжно застібнувши, а інший одягнув на себе. Він сів, запрошуючи мене, перекинувши ногу, я опинилась позаду Діна, обнявши його за талію.
–Готова?–після моєї відповіді, він завів його і вібрація пройшлась приємним відчуттям по моєму тілу.
Мотоцикл зрушив з місця, легкий вітер обвіяв мене і я раділа що одягла закритий одяг. Виїхавши на головну дорогу, Дін зробив пару маневрів від чого я щільніше притиснулась до нього. Він маневрував, опускаючи нас до землі, а тоді знову піднімаючи. Коли ми вирівнялись, я відпустила його та піднявши руки вгору, закричала що є сили, відчуваючи свободу.
Їдучи на шаленій швидкості, по нічному місту я відчувала себе вільною, в своїй стихії, самою собою.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Стань моєю надією...
Romance2 книга з серії "Хроніки серця" В дитинстві, вона віддала своє серце сусідському хлопчику з привітними посмішками, та з милими ямочками на щічках, які так притягували, він обіцяв бути завжди поруч, та довіряти йому. Вона довіряла, віддала своє серце...
