Залежна психопатом

Ларія.

Всі вихідні я пропрацювала саме через Бласхеса. Саме в цей час я не можу встати з ліжка. Воно ніби затягує, і мені здається, що я можу пропустити сьогодні роботу. Якби я не боялась звільнення, я б однозначно виголосила, що мені потрібні ще два дні відпочинку, які я так і не отримала. Насправді, я так і зроблю. Але я не буду попереджувати про це директора. Просто не прийду на роботу. Впевнена, що він зрозуміє мене, адже не дарма я всі вихідні порола його закриту вечірку, щоб знайти йому дружину (не себе). На жаль. Я знову лягаю на ліжко, опускаючи тяжкі повіки.

Мене будить Афіна, бо це мале дівчисько не вміє стукати. Я б злилась, якби вона зайшла до мене так дві години тому.

— Ти чому не на роботі?! Не вірю, що ти проспала.

— Ти чому не в коледжі? — я тру очі, щоб призвичаїтись до світлої кімнати.

— Пари відмінили. Викладачі похворіли. Кажуть, що якийсь вірус всіх підхопив.

Я зриваюсь з ліжка і підбігаю до сестри. Трогаю її чоло, плечі.

— Чому ти ходиш в одній футболці та шортах, коли в домі холодно?

— Мені тепло, я не хвора.

— Звичайно, не хвора. — ми стоїмо, але я починаю сміятись, по звичці штовхаючи її в плече. — Хіба на голову.

Вона закочує свої зелені очі і застрибує на моє ліжко. Її погляд падає на всі ті аркуші та папки, які розкидані по всіх куточках моєї кімнати.

— Ти перенапружуєшся задля якоїсь дурнуватої роботи.

— Та не дуркуй. Ти любиш, коли мене немає вдома.

— Не буду дурити тебе. Люблю. Але це тільки через те, що ти можеш забрати хлопців, до яких я прихильна.

Я мимоволі згадую той день, коли ми двоє закохались в одного хлопця. Це було близько півтора роки тому. Йому виявилось 20 років. Мені він сказав, що йому 25. Афіні — що йому 17. Я тоді подумала, що це ідеальний вік, аби мати змогу так обдурювати людей.

Після того, як ми зізнались одна одній у тому, що закохались в одного хлопця, Афіна написала йому, що в неї рак і що вона змушена поїхати в іншу країну, щоб мати шанс на лікування. Цей йолоп тиждень написував їй, щоб вона дала йому свою карту. Але ми б ні за що не прийняли ті гроші. Я ж написала йому, що вагітна від свого друга. Якщо за Афіною він ще бігав, то мене просто заблокував. Ми досі згадуємо той день. Це був день, коли ми надірвали животи від сміху. І це було те лайно, в яке ми наступили обидві.