Залежна психопатом

Ларія.

-Тут темно як в задниці. -зауважує Афіна, а я регочу.

Не розумію чому вона погодилась на це. Сьогодні її день народження. Я повинна була зробити їй найкраще свято, яке вона не забуде ніколи в житті.

-Навіть не думай. Для мене це краще за всі твої ідеї разом взяті. В мене ще все життя попереду, я ще відсвяткую свої наступні дні народження нормально.

Їй сімнадцять. Я не вірю, що ця дівчинка так швидко росте.

-Що ти взяла?

-Сукцинілхолін, здається так. Я прочитала, що він на якийсь час паралізує м'язові рефлекси.

-Фуеґо великий. Думаєш буде достатньо?

-Я взяла більшу дозу для нього. Не переймайся. Ти сильно хвилюєшся?

-Ні, -хоча я знаю, що Рафаель буде засмучений через мою дурість. -Нехай знають на що я можу піти.

Я витягую телефон сестри і пишу на номер Фуеґо, який в неї запрограмований.

Афіна: Ларії погано. Здається, що вона зараз помре.

Знаю, що за декілька хвилин він залетить в цю квартиру і буде гукати моє ім'я.
За підготовкою Афіна стає за дверима, щоб вколоти шприцом Фуеґо. Лієсса стоїть як вкопана на сходах. В її руках довга мотузка, якою ми прив'яжемо Ланса. Нехай же він простить нас за це, коли його сили повернуться до нього.

Двері.
Я махаю Лієссі рукою, щоб вона ховалась за сходовою, а Афіна тихо влаштовується на місці. Я ж роблю декілка кроків назад і біжу вже до нього тоді, коли він заходить до квартири.
Він має зляканий вигляд, тому я кричу його ім'я, щоб вся його увага трималась на мені, доки сестра не вколює голку в його плече.

Слава богам він не в формі, а просто в сорочці. Ланс спершу навіть не розуміє, але коли повертає голову до Афіни, його тіло похитується.
Він повільно спускається на землю. Мабуть в нього вже була подібна ситуація, тлму він сідає на землю до того, як м'язи повністю не реагують на його рух, щоб не впасти і не зламати собі чогось.

Його очі виржають повне здивування. Він не очікував такого від нас. Лієсса спускається вниз і він з останніх сил пробує піднятись, побачивши мотузку в її руках.
Вони піднімають його по обидва боки, садячи на крісло.
Я відкриваю штору, щоб в кімнаті стало світліше. Тепер все дуже добре видно. Афіна посміхається так, ніби вона садистка рівня Бог. Мабуть вона погодилась на це тільки через те, що зв'язаним буде Фуеґо. Хто ж знав, що сестра буде гіршою від мене.