Залежна психопатом

Рафаель.

Цей місяць починався не з кави. Кожен божий день схожий на попередній. За весь цей час я ніби скучив за Ларією. Ніколи раніше не тягнуло до людини так, як мене тягне до неї. Але ж я не можу просто взяти слухавку або відписати. Перші два тижні вона весь час набридала своїми повідомленнями. Я вже думав, що їй нічим зайнятись. Хоча знав, що якби Афіна не повернулась до Нью-Йорка, то я б, можливо, і не бачив сотні повідомлень про те, що я повинен подзвонити їй.

Я відправив Ланса до Сицилії ще два дні тому. Він повинен був сьогодні повернутись. Дивно, що він ще досі не тут і не допомагає мені з вибором сорочки на вечір. Думаю, що я ніхріна не Капо, адже мій батько не ходив кожного дня на ці довбані зібрання клятих одороблів. Всі вони думають, що чогось варті. Але якби не було вище за них людей із титулом, вони б були ніким, нічим, на кого всім начхати. Навіть поліція б не шукала їх, бо вони б не несли ніякої загрози в цей світ.

Натомість біля мене стоїть Марсель, якому я довіряю захист Палермо. Ще тиждень, і я повернусь до Сицилії. Обіцяю.

— У вас такий вигляд, ніби йти на цю зустріч ви зовсім не маєте бажання.

— А в мене раніше був вигляд, ніби я хочу туди йти?

— Я думав, що ваші стосунки з пані Валентиною налагодились.

— Ти можеш називати її просто Валентина. Не потрібно шанувати її так, вона зовсім інша.

— Вибачте, я не думав, що у вас досі погані відносини.

— Собаче лайно, — я замінюю галстук на інший, бо і цей також не підходить до сорочки. — Не бажаєш допомогти?

— Так, перепрошую.

Марсель підходить до мене і вже збирається взяти до рук галстук і зачепити його мені, але я вдаряю його по руках, піднявши брови.

— Я пожартував, не розпускай руки.

Він червоніє від сорому, а я посміхаюсь. Ланс би дав мені в голову за такі слова. І смішно, що йому б я дозволив це зробити.

— То мій брат там буде, — не питаю, зауважую.

— Один із найважливіших гостей.

Погано. Це закінчиться дуже погано.

— І я не буду мати змоги вбити його?

— Думаю, що ні.

— Шкода.

Валентина вже в машині, коли я тільки виходжу з будівлі. Вона завжди пунктуальна.