Я ще раз подивилась на берег. Хантер стояв там живий та неушкоджений. Досі здавалось, що це дія дурману, а Рута мені підіграє. Але ні.. Хантер об'єднався з норадами. І впевнена вони прийшли за мною. Очі Рути також почали бігати з одного кутика в інший.
- В нього, що дев'ять життів? – стогнала вона. – Чи його можна вбити лише током?
Я просто помахала руками.
- Якщо він об'єднався з норадами, - дівчина скривилась, а потім приклала руку до рота. – Чорт! Чорт! А-а-а! Він знав, що ти була в клубі! А-а-а! Норади знають хто ти! І прийшли за тобою! І ще ця поставка! І той договір! Та щоб тебе! Оце-то ми попали!
- Ей, - прошепотіла я. – Ти про що? Яка поставка? Який договір!?
Та дівчина просто приклала пальця до рота, шикнувши до мене і спустилась додолу. А я за нею. Єдине, що нас зараз рятувало це стовбури сухих сосон, адже норади вже підійшли дуже близько. Дівчина знову взялась за годинник. Екран мого засвітився, а потім прийшло повідомлення - ще один сигнал. А воронів не було ні чути, ні видно.
- Розділяємось! Вони ще не встигли втекти. Вона десь тут! – я впізнала голос Хантера, який віддавав накази норадам.
Норади одразу розійшлись та почали оглядати хащі навколо озера. Я піджала ноги під себе. Хруст зламаної гілки свідчив, що хтось підійшов дуже близько і от-от нас помітять. Я покосилась на Руту, яка також завмерла. Я боялась навіть кліпнути очима.
За секунду до того, як нас викрити, на горизонті з'явився автомобіль. Про це також свідчило гудіння моторів та пострілів. Норади перейшли в бойову готовність, а ми з Рутою видихнули, коли всі направились «зустрічати» наших.
Одразу розпочалась перестрілка, і кількість норад і воронів постійно збільшувалась. Ми по-тихому направились до воронів, перебігаючи від одного до іншого дерева, але на нас вже ніхто не звертав уваги.
- Класно прогулялись, авжеж? – дорікнув на ходу Нік.
Відчуваю, він готовий нас роздерти в цей момент.
- Не переживай, - посміхнулась Рута, але видно, що їй зараз не до жартів. – Нам потрібно звідси забиратись, Каро. Нам потрібно в Гніздо.
- Нікуди я не піду. – я дістала з однієї машини два пістолети і єдиний маленький ножик, який тут був. – Я звідси не піду.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Біла ворона
РазноеСпочатку не було нічого, а потім Великий Вибух і створення альтернативних реальностей, які ми називаємо вимірами. Усі вони з'єднуються кротовими норами або мостами Енштейна-Розена. Але летелі - люди, які можуть подорожувати вимірами, поділились і те...