Розділ 43

139 18 7
                                    

Сара їде швидше, ніж я приходжу в себе. Перш ніж до мене доходить сенс її слів і перш ніж я  можу їй задати наступне питання. Розумію, що вона не могла мені збрехати.

Я зриваюсь з місця і біжу в Лофт до того, як до мене підходить Тіті. Тепер вона біжить за мною. Я не знаю чи їй це відомо, але мене це мало цікавить і  я просто женусь до Девіда, якого знаходжу в маленькій кімнаті, де він сидить на стільці і дивиться у вкрите візерунками скло. Він повертається у мою сторону, коли чує як двері з гуркотом відчиняються.

В кімнаті також був Коул, який про щось говорив з вороном, перш ніж я їх перервала.

Я навіть не пам’ятаю, як пролетіла повз ошелешених воронів і піднялась наверх. Я  дивилась йому в очі, поки гнів і злість кипіла всередині. Тисячі слів крутились на язиці, а я не знала з чого почати. Цієї заминки було достатньо, щоб в кімнату зайшли Тіті і Міч. Усі четверо здивовано дивились на мене.

- Ти найжахливіша людина у світі, Девіде! БРЕХУН, МАНІПУЛЯТОР! Ти нікчемний, негідник і … - було стільки слів, щоб його вжалити, що я не знала що сказати. – і.. Я ТЕБЕ ПРОСТО НЕНАВИДЖУ!

- Що сталось? – він геть незацікавлено дивитись на Тіті, але та відмахується.

- Я знаю все! Ти.. ти обіцяв мені безпеку і сказав, що знайдеш мою маму, якщо я  приєднаюсь до воронів! Я приєдналась! І ЩО?! Ти не стримав свого слова! Про маму нічого зрозумілого не сказав! Я вже мовчу про безпеку!

Я лише переводжу дух, щоб продовжити:

- Але весь час ти приховував власні мотиви. Мотиви на мене! Тобі просто потрібна була дзеркальна аби витягнути сестру з тринадцятого виміру! Мене просив покинути всі надії знайти маму, а сам…

Після цих слів його обличчя стає суворим, згадка про сестру повертає йому емоції і в очах з’являється такий самий вогник, коли він мене ледь не скинув у підземну річку в підвалі.

- Ти мені нічого не сказав про неї! Весь час заставляв проявити дар аби тільки дістати її! ТА ЧИ ЗНАЄШ ТИ ЩО ЦЕ КОШТУВАТИМЕ МЕНІ ЖИТТЯ?! Це угода з Всесвітом! Душа за душу? ТИ ЦЕ ЗНАВ? – я дивлюсь йому в очі і він опускає погляд. – Знав! Ти знав з самого початку!

Я істерично сміюсь, якесь божевілля. Потім дивлюсь на воронів. Вони були здивовані, перелякані, розчаровані, зацікавлені.

Біла воронаWhere stories live. Discover now