Біла ворона

Розділ 13

Девід не захотів надовго відтягувати присягу, тому як тільки випала нагода - мене оповістили про день. Ці дні я мало з'являлась на людях, а цілими днями сиділа в кімнаті Рути, навіть коли в дівчини з'являлись справи, про які вона не збиралась мені розповідати. Ввечері рудоволоса лише попереджала, що не прийде ночувати, тому я залишалась в кімнаті сама. І навіть кілька разів говорила, що мені не зручно і піду краще до себе, але мене не пустили. Тому я зробила висновок, що навіть якби я була в себе дівчина все-одно тут ночами не бувала би. Вдень, зазвичай, ми ходили до Тіті, де дівчата працювали над новим видом зброї. Здається, вони вирішили робити кулі з отрутою. Я ж вдосконалювала метання ножів і в мене досить непогано виходить.

- Ми не можемо зробити оболонку металеву, так як вона в організмі не розчинятиметься і отрута не вийде, - Тіті вперто склала руки на грудях.

- Але кулю ми також не зможемо змащувати – отрута вивітриться, - стояла на своєму Рута.

- Що ж ми робитимемо? – це було більше питання до самої себе чим до Рути. – А якщо ми у сплав добавимо отруту? Тоді вся куля буде вкрита нею.

- Нічого не вийде, речовина не розчиниться і не змішається з металом, - відповіла Рута голосом повним відчаю. – До того ж кулі можуть зрідшати, важче виливатись, кришитись, розшаруватись чи взагалі втратити точність, а додавання стабілізаторів, пролонгаторів чи консервантів теж погано вплине на кулю і до того ж це дуже важко зробити...

- Я зрозуміла, а ми ще ті майстри у виливанні куль.

Я була зайнята метанням в дошку з намальованим чоловіком, де кожна частина тіла має певну кількість балів, на кшталт дартсу тільки для піратів. Я вже двічі потрапила в голову, п'ять разів у руку та ще кілька разів у груди. Колись мені Тіті сказала, що для точності попадання можна представити чиюсь голову. Як не смішно, але тоді то була голова Джульєти, але тепер я розумію, що вона просто пилинка в пустелі. На що я тільки витрачала свої нерви? Тепер на її місці я представляю Девіда. Він мене так дратує! Я його на дух не переношу, а після того випадку на балконі взагалі наше спілкування стало ще гіршим, чим у вилки і ложки.

- А якщо наконечник стріли змастити? – запропонувала Рута.

- Твої ідеї нагадують фільм «Тупий і ще тупіший», - я засміялась від репліки Тіті, бо саме проходила повз них, щоб забрати ножі. – Поки ти зберешся стріляти з вся отрута залишиться на стінках футляру.