Біла ворона

Розділ 49

Коул зірвався з місця і одразу побіг до Таласима.

- Каро, - Девід взяв моє обличчя в свої руки. - Каро, не слухай його. НЕ СЛУХАЙ! Слухай лише себе.

Слухай лише себе.

Важко було слухати себе, коли всі відчуття зникли. Коли розум відключився, пам'ять стерлась, спогади зникли, а в голові лише одне: «вбити Девіда». Здається, це і були мої думки. Вбити Девіда було моє призначення, моя мета. Та хто взагалі цей Девід? Неважливо. Головне, що потрібно його позбутись, знищити, вбити.

Інший же голос говорив: Каро прокинься! Не слухай його! Тобі не потрібно вбивати Девіда! Не можна.

Тільки другий голос був слабкий, віддалений і ледь чутний. Його наче і не було, якийсь відголосок з підсвідомості.

Я схопила Девіда за горло.

- Каро, - прохрипів він.

Я потягнулась рукою і тепер обома намагалась його душити. Він одразу почервонів і потягнувся до моїх рук, намагаючись звільнитись.

Вбити Девіда.

Я вдарила ногою в живіт і він зігнувся, але навіть не намагався мене зупинити.

- Я з тобою не буду битись!

Вбити Девіда.

Мій погляд був зосереджений на його обличчі. Я замахнулась ногою і вдарила його в бік. Він зупинив мою ногу і притягнув до себе, не відпускаючи руки, що лежала на стегні. Іншою рукою схопив за голову і доторкнувся чолом до чола.

- Борися, Каро! - прошепотів він.

Я відірвала його руку і звільнила ногу, аби знову вдарити. Потім ще раз. Ще раз. Мене не зупиняли його слова і намагання до мене достукатись, не зупиняло, що він не боровся зі мною. Але потім, наче не витримав і почав захищатись. Спочатку один блок, потім другий.

- Каро, зупинись! - кричав Коул збоку, він був зайнятий Таласимом, але не забував нагадати про себе.

Я замахнулась рукою, але Девід перехопив її і заламав за спину, ставши позаду. Я вдарила йому потилицею в обличчя і заїхала в губу. Ворон відпустив мене і я відійшла на кілька кроків.

Вбити Девіда.

Я знову накинулась на нього, але ворон схопив мене за руки та потягнув до стіни, сперши до неї. Мої руки були замкнені в його на рівні плечей, він вперто дивився мені в очі і наче наказував: