Розділ 20

195 24 28
                                    

Коли я розплющила очі, схлипування продовжилось, а перед очима нічого не було видно через сльози. Мені не вистачало повітря, тільки я набирала повні груди, як воно кудись дівалось і потрібно було знову повітря. Мої легені не справлялись з своєю функцією, а серце вискакувало з грудей до тих пір поки хтось не простягнув у руки склянку і силою не заставив випити вміст, який пах як коти Сивіли в моєму колишньому домі.

Через кілька хвилин дихання вирівнялось, а серце повернулось на місце. Я сиділа під стіною напівтемного коридору. Наді мною схилилися Коул і Рута, Девід стояв осторонь, склавши руки на грудях, і дивився за мною.

- Дихай, карамелько! Повільно! – рудоволоса взяла мою голову в свої долоні і дивилась мені прямо в очі. – Дихай разом зі мною. Раз-два-три. Вдих-видих. Вдих-видих.

Я не з першого разу могла зрозуміти, що вона хоче. Потім я увійшла в ритм і моє дихання вирівнялось.

- Ти як? – запитав Коул, пригорнувши до себе, сховавши мене від Девіда.

- Не.. не знаю. Що це було? - я рукою протерла мокрі щоки.

- Це називається паніка. В тебе стався напад через... - дівчина зиркнула на Девіда, але я не мала бажання навіть дивитись в його сторону. – воду. Уже все добре.

Коул допоміг мені піднятись, хоч я і перестала плакати, але дихання досі було неспокійне.

- Я тебе проведу.

Я важко піднялась, йти самій було важко і я сперлась на хлопця, який охоче підкладав своє плече. Девід навіть не кинув на мене погляд, а досі стояв наче в трансі.

- Девіде! Ти вкотре перейшов межу! – крик Рути був добре чути до кінця коридору.

Наче мама, дівчина залишилась відчитувати Девіда. Я навіть не очікувала, що Девід використає мій страх проти мене. При тому, що він постійно твердив, що мене тут ніхто не образить і я в безпеці. Я навіть не була впевнена чи він зрозумів, що я насправді боялась води, а не хотіла втамувати спрагу на випробуванні.

Відчуття паніки не найкраще у світі. Я навіть не знала, що фобія настільки сильна.

- Тобі потрібно виспатись. - Коул провів мене до самих дверей Рути.

Я затулила обличчя руками і глибоко вдихнула. Всі сьогоднішні події просто висмоктали в мене всю енергію.

Біла воронаWhere stories live. Discover now