Біла ворона

Розділ 36

Я крізь сон я відчувала чиюсь присутність. Біля мене постійно хтось був, сидів поруч або в кінці палати. І це радувало і водночас розчаровувало. Раділа, бо після підвалу і самотності мені потрібні люди, розчаровувалася, бо цими людьми є Рута і Девід.

Двері в палату відчинились, тихі кроки лунали в мою сторону, поки не зупинились поряд. Різкий запах чоловічих парфумів проник у ніздрі. Біля мене стояв Девід. Легенько торкнувшись пальцями до руки різко забрав, наче його вдарило током.

- Як вона? – прошепотів Девід.

- Важко відповісти. – з кінця кімнати відповіла Рута, яка весь час сиділа тут.

Довга мовчанка запала між ними, наче вони не знали про що поговорити.

- Як? Як ми могли таке допустити? – запитала Рута. – Ми обіцяли її оберігати.

- Я не знаю...

- Ти не бачив її ран, в неї все тіло в гематомах, ноги, живіт, спина. Руки - це лише квіточки.

- А що лікарка каже?

- Вона не вірить, що це аварія, - шепотіла Рута. – Питає, що насправді сталось.

- Вона не повинна питати, а лікувати.

- Не психуй, вона хоча знати походження цих синців. Що там в Гнізді? – дівчина перевела тему.

- Ворони тренуються, Міч все тримає під контролем. Ральф дуже злий, він готується до помсти. Його норади майже кожної ночі в лісі і шниряють по Даркхілу.

- Сюди ще не добрались.

- Вони шниряють усюди. І я впевнений, що здогадались де ми. – крізь закриті повіки можу представити здивування Рути. – Вони ще не знають, що ми в лікарні. Тому потрібно, щоб пір'їнка швидко одужала.

Я відчувала, як вони на мене дивляться. Їх жалісні погляди, я добре відчувала і не могла навіть порухатись, але саме в цей момент в мене затекла спина і лежати нерухомо було нестерпно.

- Я сходжу по каву, а ти посиди тут трохи. Вона поспить ще хвилин тридцять.

Девід погодився і кроки Рути почовгали до дверей, а потім і Девіда до того місця де сиділа Рута.

Я так лежала ще хвилин п'ятнадцять, а потім вже розплющила очі. Спина боліла, голова тріщала, а руки були важкі, наче бетонні. Девід підірвався, коли побачив рух, але я на нього навіть не глянула. Я пробувала сісти і він захотів мені допомогти, але я відкинула його руки і підняла подушку сама.