Біла ворона

Розділ 31

Я вийшла у душовій перед тим, самим дзеркалом, що і пройшла у тринадцятий вимір. Давши собі хвилину вимитись від крові, я одразу кинулась до Девіда. Він повинен це знати. Ой, який він буде радий. І Коул, і Рута, навіть Тіті зрадіє.

Я неслась з повними штанами радості до Девіда в кабінет, як тільки опинилась в коридорі, що вів до лікарняного крила побачила Руту. Але вона мене не помітила і, хлопнувши дверима до коридору Девіда, понеслась у нашу кімнату. Вона була у гніві – це я могла по її ході вичислити. Бо ступала руда сильно, наче хотіла продавити підлогу під своєю вагою. Але я не мала часу розбиратись з Рутою, тому з усією радістю забігла в коридор. Двері відчинила тихо і так само закрила, але перед кабінетом Девіда затихла, бо вони не були зачинені. Між ними був маленький просвіт, через який ледь доносились голоса Девіда і Коула.

- Ти ж знаєш через що вона казиться? – запитав Девід.

- Ти ж знаєш через що я її динамлю? – розмова однозначно йшла про Руту, бо Коул і справді її динамить і я відчуваю, що розмова зараз піде про мене. – Знаєш, спочатку це було весело, а тепер..

- Що тепер змінилось? – я відчула як тон Девіда змінився з буденного в «робочий», саме таким голосом він мене карає, віддає накази. – Влюбився?

- Тепер я боюсь, щоб Кара дізналась. Хоча розумію рано чи пізно це стане ясно. Просто молю Всесвіт, щоб це стало якомога пізніше і якомога м'якше. – Девід лише хмикнув. – Знаєш, я тоді не розумів для чого це все і не задавав зайвих питань. Проте зараз мені конче потрібно знати все!

- Хм, - він наче думав. – Пам'ятаєш, той момент, коли Карі зробили посвяту з душем? І пам'ятаєш свою, чи будь-кого іншого?

- Не нагадуй, то просто кошмар. – засміявся Коул. - Я два дні сидів в кімнаті і боявся вийти – один раз навіть плакав. Хороший хлопчик потрапив у погану компанію.

- Саме так. Для кожного новенького ворони придумають щось оригінальне і для кожного різне, навіть я не знаю, що вони придумали. З усіх лише Тіті і Кара з гордістю прийняли посвяту. Тільки Тіті - Демаре. Тут нічого пояснювати не потрібно. А от Кара.. Хто така Кара? Якесь дівчисько, з підлітковими проблемами, що навіть у собі не розібралась.

Я одразу почервоніла від згадки про мене і хотіла втекти або навпаки увірватись і припинити цю дурну розмову. Але я знала, що повинна залишатись і почути наступне.