Біла ворона

Розділ 25

Сонячне проміння освічувало нашу кімнату. Хоч на вулиці і була хороша, на перший погляд, погода, але по температурі всередині Гнізда зрозуміло, що зима давно розпочалась. Цього сезону снігу ще не було, хоча за останні кілька років від «зими» залишилась лише назва. Замість цього в Даркхілі шість місяців з дванадцяти холодна, морозна осінь. Решта року тепле неспекотне і вологе літо. Ще одна причина чому я ненавиджу це місто.

Я сиділа на краю ліжка, поки Рута оглядала мої рани. Вона вже кілька хвилин, як зависла над ними. Я не рухалась і дивилась прямо перед собою. Хоча слова Тіті моїх думок так і не покинули. Тепер довести, що вона помиляється на мій рахунок – моя мета.

- Вони дуже добре в тебе затягнулись. Ти ж користуєшся тією маззю, яку я для тебе приготувала? – вона зщурила очі, щоб показати наскільки серйозна справа.

- Авжеж, - трішки злукавила я, бо користувалась нею максимум два рази і останній був вчора, коли я розкладала ліки по поличкам. – Хоча я думаю вони самі здатні це зробити, без допомоги..

- Це для того, щоб всередині не залишилась інфекція і пришвидшити їх гоєння.

- Їх гоєння пришвидшила смерть Хантера.

- Будемо надіятись більше мисливці на дзеркальних нас не потурбують.

- А то наступному так не пощастить, - знову перебила я. – Так довго не проживе і смерть буде не швидка.

- То ти знаєш? – Рута відсторонилась від мене і заглянула в мої очі.

Вона заплела своє довге і руде волосся в довгу косу, але кілька довгих прядок звисало на щоки. Янтарні очі світились, коли вона повертала обличчя до вікна. Вона дуже близько нахилилась до мене і я відчувала тепло її тіла і запах фруктових парфумів. Але зараз вона виглядала пригніченою і навіть трохи сумною.

- Я не виправдовую Девіда за Хантера, але вважаю, що мисливець давно повинен бути на тому світі. Скільки клопоту він нам завдав і тобі? Він кінець кінцем об'єднався з норадами. Я не знаю, що стало поштовхом, але це дуже дивно.

- Він колись казав, що його основне завдання – мене вбити, а норадам я потрібна жива. Дуже сумніваюсь, що він так легко переступив через свій принцип.

- Рано чи пізно це стане ясно. – дівчина відсунулась від мене.

- Краще уже б.