Моя чужа дівчина

20. Більше інформації

Якщо дівчина не вміє показати світу те, що має, то яка вона в біса дівчина?

Триста два лайки, шістсот "♥︎" реакцій на сторіс, п'ять живих запрошень на побачення - а це був лише перший тиждень нашого експерименту. Ось що робить крихта поваги до себе.

Виявляється, що якщо приділяти увагу не тільки чистоті ротової порожнини, а й іншим частинам свого тіла, то на тебе звертають увагу. Мамині поради та Ганьчин запал зробили мене...іншою. Зі старого-доброго худі я спромоглася влізти (і не потонути у місці грудей) у Ганьчин чорний гольф, потім під найхитромудрішими приводами я виклянчила в мами бежеву спідницю, повернула до життя своє улюблене пальто, і зранку ж першого дня мого нового життя забігла у секонд за трендовою фуражкою. Звісно, це все ніщо, порівняно з Ганьчиним образом у леопардових штанях... Але на перший раз нічого так. Ще заховати свій сором'язливий погляд під темними окулярами, і все - модняві левиці йдуть розбивати серця.

- Я підшукала для тебе ідеальні боти, тіки забіжи до мене вранці.

- А я бачила ну просто ідеальні сережки, я зараз загуглю, де та вулиця...

- Сьогодні осьо тіки запримітила в однокласниці сарафан, думаю, чи є в тому магазині іншого кольору...

- Нє, сарафан не на цю погоду.

- Сказала дівка у спідниці.

І так виглядали усі-і-і наші тригодинні розмови по телефону. І наживо за круасанами. І на відео, коли показували одна одній свої модні знахідки. Хоча в мене часу було обмаль через роботу, Ганька ж мала змогу пошаритися в магазинах. Вона підбирала луки для нас обох, тому частенько навідувалася до мене віддати пакунки. А потім затримувадася на чай. І ще на десерт. І ще на перекус... Словом, тепер ми виходимо зранку разом: я на роботу, вона - на навчання.

І це не міг не помітити мій сусід зверху.

Другий тиждень вже давався важчим за перший, бо ідей на нові образи вже не було. Але Ганька завжди щось придумувала в останню мить. Чи щось підгляне в школі, чи щось таке побачить на підготовчих курсах. У неї око набите, тож я довірила їй себе, лише іноді вносячи корективи у фінальний образ. Кажуть, краса потребує пожертвувань...у нашому випадку це були недоспані ночі.

Після чергового проспаного будильника, ми похапцем збиралися кожна у свій бік міста. Про сніданок можна було забути - НАСТІЛЬКИ вже навіть жінці соромно запізнюватися.