Моя чужа дівчина

22. Зміни, прогрес, кар'єрний ріст.

Кожен по-своєму справляється з тривожністю. Комусь допомагає провітритися пробіжка, хтось заїдає свої проблеми солодощами під час чергового перегляду улюбленого серіалу, а дехто знаходить полегшення в кабінеті психолога. У нас в сім'ї заведено виходити в садок попід хатою і в заростях виноградника слухати, як гуде трактор на полі діда Панаса, як сипле з яблунь у баби Нати, чи як на пасовищі перегукуються корови Мартинючки. Така собі медитація по-селянськи. Та це було так давно, наче в іншому житті. Зміни, зміни, прогрес, кар'єрний ріст... Старого не вернеш. Але за бажанням традиції можна зберегти. Ось і зараз я сиділа з батьками у парку лікарні, пропускаючи крізь себе шум ранкового міста, гудіння всюдисущих автівок і нерозбірливе невдоволення всесвіту. Вже завтра маму мають виписати з лікарні, тож сьогодні ми востаннє отак спокійно зможемо сидіти на лавці і насолоджуватися самотністю у приємній компанії. Вже завтра мама поїде підписувати черговий контракт з черговим агентством, татка поглине бізнес, а я повернуся у своє недо-студентське, недо-робоче, недо-соціальне життя. Зміни, зміни, прогрес, кар'єрний ріст.

- Ма, що мені робити?

- М?

- Я не хочу тут бути.

- Тебе ніхто не тримає, Машка, - мама подивитися на мене з багатозначною посмішкою, - Та навряд чи ти говориш про сидіння на парковій лавці.

- Угу.

- Я отримала пропозицію від Estudio Fotográfico в Іспанії, - почала вона здалеку, - І коли погоджуся, то поїду звідси на кілька років. У татка, до речі, на носі можливість відкрити новий відділ у Мадриді. Та й до Мишка в Барселону буде недалеко їхати...словом, ти вловила суть. Ну? - вона подивилася на мене з викликом - і в мене зародився сумнів.

- А що мені там робити? В Іспанії не всім стане місця під сонцем...

- Ти тільки скажи, а місце знайдеться, - посміхнувся татко, - Ми з мамою тебе не кинем, обіцяємо.

- Ага, і до того не кидали.

- Машка, - Стася Геннадіївна посерйознішала, - У тебе був дах над головою і оплачене навчання, ти завжди мала, що їсти, і значні кошти на саморозвиток. Хоч ти не обрала бажаний нам шлях, ти проторувала свій власний. І відтепер ми будемо поруч з тобою, - її обличчя розслабилося, а в очах заграв вогник, - Чи в тебе лишилися мої підручники іспанської?..