Моя чужа дівчина

12. Сум, раптовість і солодкий морквяний суп

Минув тиждень після того жахливого понеділка. За цей час багато чого змінилося. Наприклад, мені прийшлось змиритися із новою офіціанткою, яку найняв Панько, поки я валялася з температурою вдома. Це мені здалося зайвим, адже на сімдесят п'ять квадратних метрів мене й одної з головою вистачало. Але Спиридонович прояснив ситуацію. Виявляється, у кафе вклалася його дружина, що була покинула його на кілька років, не розірвавши шлюбний контракт, і ось-ось на днях повернулася. Що найдивніше, «Безтурботний М.» було початково її дітищем. А найближчим часом очікується розширення бізнесу і купівля другого поверху. Тому Панько і найняв «бідну нужденну студентку», якою і я була свого часу. Тож тепер я насолоджуюся личком Ліни чи не щодня.

До того всього, ми з Саником до ладу й не говорили. Подумаєш, пропустила одну вечерю. Але для нього «то було дуже важливо», як він потім написав мені. А хіба я мала в той вечір неважливі справи?? Загалом, поводимося як двоє типічних підлітків. Аж нудить від думки про це. Найгірше те, що зустрічаючись на сходах він минає мене і слова не вимовивши, а у мене сльози навертаються. Було раз, я заходила до нього поговорити, він якраз був у дома з одногрупником, і ця сволота тєхнарська вмовила того друга вийти до мене і сказати, що «Саник не має ні бажання, ні часу на пусті балачки і тупі відмазки». Врізала б. Якби двері відчинив.

На додачу маю двох школярів, зайнятих підготовкою до ЗНО, які весь час тусять разом і забули свою старшу покровительку. Ех, життя моє гів...

- ДЗЗЗЗЗЗЗ, - мої думки перервав спотворена штучно створена імітація вхідного дзвінка, що лунала з підсобки, - Мала, ч'о отвлєкаїшся? Маш роботу, так роби!

- Так точно, Спиридоновичу, - мовила я знуджено і повернулася до відвідувачів.

Хоч щось не змінилося за моєї відсутності – «Безтурботний М.» все ще випромінював нудьгу і спокій. Тільки мій фікус перенесли з кухні у гостьову залу, і тепер він збирає пилюку на підвіконні. Треба протерти його, чи що. А то ще подумає хтось, що його хазяйка ледащо, нездатне навіть за фікусом слідкувати, не те, щоб за своїм життям...

- Маріє! – пролунало від третього столика. Я швидко підбігла забрати замовлення.

- Три варені яйця, канапка з шинкою без моркви, лимонний сік та кава. Не бажаєте скуштувати десерт? Дуже рекомендую шарлотку, і...