Джингл белс у дупу тому, хто придумав звести цих двох в одній квартирі!
Ситуація вже виходила з-під контролю...як і запас моїх нервів. Наші з Саником ретельні приготування - веселі вогники свічок, пахучість живої ялинки, розмаїття кольорів і запахів святкового столу - усе це перекреслювали непередбачені обставини. Навіть тепле світло гірлянд попід стелею не втамовувало холодність поведінки гостей. Атмосфера ставала дедалі напруженішою з кожним новим пересічним поглядом, незграбним доторком чи колючою шпинькою в бік опонента. Наразі обопільний файтинг відбувався між Ганькою та Єгорчиком, які змогли пересилити свої внутрішні вагання і таки завітали на наш новорічний вогник...проводжати мою персону, взагалі-то, а не згадувати неприємні моменти нещасливих стосунків!!!...
- Ти хочеш, щоб я зробила це ЗАРАЗ?! - шипіла до мене Ганька, коли я зачиняла двері.
- Так. І негайно.
- Йосип, і якого дідька я взагалі сюди приходила...
...отож, щоб зменшити кількість тіл у сміттєвих пакетах в новорічну ніч, ми розвели малих в різні кімнати і окремо проводили виховну бесіду: я з Ганькою у Саниковій спальні (подалі від спиртного), а Саник взяв на себе Єгорчика, усамітнишивсь на кухні (поближче до олів'єхи, стопроц).
- З якого перепугу я маю перед ним ВИБАЧАТИСЯ? - на її обличчі проступила тінь відрази, наче навпроти мене не сиділа поважна абітуріентка, а якесь недорозуміння дитсадкового віку.
Матінко, вже за кілька годин новий рік, нове десятиліття - а ми, наче в якомусь дешевому серіалі, вирішили покопатися в серцях підліткових. Я то не проти комусь промити мізки, наставити на путь праведну, але ж не тоді, коли в мене за два дні літак в іншу країну. В інше життя. В якому їх, цих дітей з тирсою в головах, буде набагато менше. Я ж їх чортзна-коли вже побачу, а їм важко один раз посидіти зі мною у свято та хоча б спробувати насолодитися сьогоднішнім вечором. Чи вони це спеціально роблять?
- Ти спеціально це робиш? - повторила я вголос, стримуючи накоплені за "веселий" вечір емоції, - Ти спеціально намагаєшся спортити все?
- Нашо тоді запрошувала? - відповіла питанням Ганька, - Я не напрошувалася, заміть.
- Та до сраки! Ти моя подруга з дитинства, і...
- ...і ще колишня!
- Та до сраки!
- Щось ти повторюєшся, кицю.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Моя чужа дівчина
أدب المراهقينІснує дві версії цієї історії. Обидві про дівчат шістнадцяти років, у кожної є коханий хлопець і певне місце в соціумі. Їх долі схожі, але такі різні водночас... Я вам розповім, чи можливо самостійно заповнити анкету на FLEX, як усього лише за один...
