Не встигаючи скинути взуття, Ганька прожогом кидається до ванни, відкриває крани на повну котушку і наказує мені роздягнутися. Потім зникає за дверима і за кілька секунд повертається із рушником та жовтим махровим халатом у червону зірочку – у нього я часто укутувалась, коли зависала у Ганьки.
- Так, ти поки грійся, а я піду поставлю чайник. Скоро загляну, - і знову зникла за дверима.
Ванна якраз встигла набратися на чверть, тож ноги я вже могла попарити. Стягуючи із себе мокрі лосини, я проклинала їх виробників і тканину, яку використовували для їх пошиття. Та з одежею я швидко покінчила, тому підставила тіло теплому струменю води. Волосся, мабуть, теж варто сполоснути, бо від іще доволі недавнього хвостика на голові лишилось кубло звичайне. Поки вода лилася, я розібралася із резинкою і нарешті змогла повністю погрузитися у ванну.
- Можна? – Ганька просунула голову у прочинені двері і, побачивши ствердний кивок, зайшла, - Потру тобі спину. Вода вже закипіла, а заварка настоюється. Я знайшла кілька речей, які мають тобі підійти, тож, коли вийдеш, приміряєш. Капці лишила за дверима. О, ти вирішила голову помити? Це правильно. Якщо хочеш, я можу ще поставити води - буде тобі тазик, ноги попариш... Точно! Можна ще в баби носки шерстяні випросити, у неї завжди десь та заваляється зайва пара, може навіть назавжди віддасть...ну, у якості подарунку. Вона така кумедна, знаєш: у себе в лавці наче пристойна літня продавщиця минулої епохи, у дворі це справжня винищувачка останніх копійок у тутешніх пенсіонерів, - ти ж пам'ятаєш, як вона в преферанс грає?, - а в школі краще з нею взагалі не бачитись!
- О, я пам'ятаю, як вона раз до нас завітала... Директор потім цілий день гикав, а у його секретарши почало око сіпатись!
- Що вже казати про мою Зину Любомирівну, яка мала за помилку заговорити з бабусею, а після того мусила брати лікарняний на три дні...
- Ахахаха, було діло... А це вона просто прийшла до тебе на батьківські збори...
Ганька лише зітхнула:
- Але, - скільки смутку було чутно в тому "але", - вдома вона...інша. Наче мале дитя, якого завжди треба пасти очима, аби чого не втнув... Уявляєш, зараз знайшла її із порожньою пляшкою елю, а під столом на кухні знайшла ще одну. І хай ця штука не така міцна, як горілка чи ще який шмурдяк, шо вона п'є, але алкоголем вона своїй печінці точно не зробить послугу, - Ганька сиділа злюща і через це дуже боляче терла мочалою. Я мала втрутитись:
ВИ ЧИТАЄТЕ
Моя чужа дівчина
Roman pour AdolescentsІснує дві версії цієї історії. Обидві про дівчат шістнадцяти років, у кожної є коханий хлопець і певне місце в соціумі. Їх долі схожі, але такі різні водночас... Я вам розповім, чи можливо самостійно заповнити анкету на FLEX, як усього лише за один...
