Вчителю, вам не втекти

Перший крок?

- Я ж казав уже — від мене, вчителю, вам не втекти, — Техьон почув усмішку і відчув легкий дотик губ до його шиї ззаду біля початку росту волосся.

У омеги відібрало дар мови, все тіло скувало, шок від дій Чона так затуманив розум, що придумати хоч щось для припинення свавілля та вдалої втечі було неможливим. Шкіра омеги вкрилася мурашками. Чон начебто погрожував вчителю, або ж насміхався. Хижак переміг, упіймав свою жертву. Мишка намагалася втекти, але сама ж потрапила у свою пастку. У голові Кіма відразу почали з'являтися картинки жорстокого зґвалтування і в результаті — розчленування. Сам же Те бачив себе тим дурним, цікавим омегою, якого ніхто рятувати і не планував, списавши всі його переживання і слова на параною, і якого все ж таки викрав серійний маніяк-вбивця.

- Дихайте, учитель Кім, — нагадав омезі учень.

Обіймав його ззаду не маніяк-вбивця, але страшно було так, що, мабуть, Те затримав подих на якийсь час, адже навіть його переслідувач помітив. Він зробив глибокий вдих і вихід, потім ще, і в якийсь момент здатність адекватно мислити повернулася до омеги. Він розумів, що треба відштовхнути від себе школяра і відчитати його, потім погрозити чимось і піти, щоб приховати цей факт. Кім не хотів розголосу, адже якщо дізнаються в управлінні освіти, покарають його, а не учня.

По суті, вчитель не мав жодної управи на знущання та витівки Чона, але в цій ситуації міг хоч би прикрикнути та відчитати. Хоч це мало допоможе, Те вирішив спробувати. Набравши більше повітря в легені, Техьон планував різко вирватися з ненависних обіймів, але Чон в цей момент однією рукою потягнувся до сідниць омеги. Гнів та дика злість накрила Кіма. Те все ж вирвався, розвертаючись обличяям до посягальника на його честь та невинність, і з розмаху дав нахабі ляпаса. В пустому туалеті звук від удару був приголосшливо голосним. Те дещо розгубся на мить, але помітивши такий же неочікувано-розгублений вигляд альфи, швидко взяв себе в руки і суворим тоном сказав:

- Ти занадто багато собі дозволяєш, учню Чон Чонгук. Я не іграшка в твоїх руках, а вчитель, набагато старший вчитель. То ж май повагу та хоч краплю гідності.

Сказавши це максимально спокійно-сердитим тоном, Кім покинув вбиральню. Ледь за ним зачинилися двері, омега дременув геть, боячись, за ним буде гонитва. Знаючи Чона, там будь-що могло прийди до мозку.