Рішення прийнято

92 11 17
                                    

       Техьон здався. Він погодився на провожатого в особі Чон Чонгука, і не пошкодував. З голови омеги не йшли думки про пару альф-колег, а весела балаканина Чона непогано так відволікала. Звично мовчазний Чонгук, що вивчає все навкруги, при цьому нахабно усміхнений, зараз був звичайним веселим, навіть швидше безтурботним школярем. Високий, красивий, фактурний школяр. Якби такий альфа з'явився в житті Те у шкільні роки, він би одразу закохався.

Зараз він вчитель, Чон — школяр, і між ними провалля минулого. І про це також не варто забувати. Забувати не варто, але й адекватно дивитись на нинішню ситуацію теж потрібно. Техьон вирішив спробувати просто тому, що нинішній Чон показав себе з іншого боку. Може, на школяра вплинуло те, що він почув у кабінеті Лі, може, щось ще, але він став якось по-іншому поводитися. Він більше не погрожував, не примушував, а, навпаки, трепетно-обережно поводився з омегою. Та й поведінка школяра декількома десятками хвилин раніше — він не побоявся двох дорослих альф, до того ж одного в гоні, одразу стаючи в оборонну позу.

- Давай зайдемо до Лі Ена, - запропонував Техьон.

- Ти... — почав насторожено Чон, але потім кивнув, мабуть, щось собі зрозумівши. — Добре, я якраз переодягнуся.

Вони поїхали автобусом. Вільних місць у ньому виявилося багато. Чонгук озирнувся на всі боки — крім них було ще кілька людей, які зовсім не звертали на парочку жодної уваги.

- Якби я був у повсякденному одязі... — багатозначно промовив школяр.

Техьон здригнувся від несподіваної близькості та шепоту на вушко. Хоча сам подумав, що якби Чон був колишнім, ніякий одяг чи люди не вплинули б на його рішення щось зробити.

Доїхали вони швидко. На зупинці та в торговому центрі людей було небагато, що дуже тішило вчителя. Менше народу — більше кисню. А якщо серйозно, він досі почував себе трохи незатишно в натовпі. Тому зараз, коли людей навколо практично немає, інтроверт усередині омеги тріумфував. Скоріше б додому ще потрапити.

- Привіт, - здивовано привітався Лі, розвішуючи речі. - Щось трапилося?

- Ні, мені треба переодягнутися, а йому щось запитати, — відповів Чонгук і пройшов у примірювальну.

- Дуже мило, - похитав головою на поведінку альфи Ен.

Тим часом Техьон підійшов ближче до психолога.

Вчителю, вам не втектиWhere stories live. Discover now