Вчителю, вам не втекти

Я ж казав уже - від мене, вчителю, вам не втекти

Руки омеги почали тремтіти. Він ніяк не сподівався побачити Чон Чонгука.

«Чому саме зараз? Навіщо він прийшов?» — питав учитель подумки, не відриваючи погляду від колишнього (вже нинішнього) учня. У голові відразу почали крутитися спогади про ті жахи, що відбувалися з ним у Пусані. Тоді Чон знущався з молодого вчителя, як міг. Невже йому було мало? Невже це й тут повторюватиметься?

- Учитель Кім? — з посмішкою, наче хоче з'їсти, покликав омегу Чон. Техьон піджав губи та змусив себе нарешті зосередитися на тому, що відбувається тут і зараз. Глибоко зітхнувши, Кім вирішив зробити вигляд, що не знайомий із жорстоким підлітком.

- Ти новий учень? — трохи тремтячим голосом запитав географ. — Що ж, із класом ти вже познайомився? Тоді представся і почнемо урок.

- Я — Чон Чонгук, — усміхнувшись і кивнувши, все ж таки назвав своє ім'я головний жах омеги. — Приємно з вами познайомитись, учитель Кім. З нетерпінням чекаю на наш урок.

- Тема нашого уроку "Міграційна політика світу", - пропускаючи позв слова Чона, географ почав урок, повертаючись до комп'ютера, щоб запустити презентацію. - На уроці ми розглянемо такі питання...

- Вчитель Кім, а як ваша раптова втеча з Пусана в Кванджу вплинула на міграційну політику Південної Кореї? - перебивши молодого педагога на півслові, спитав Чон.

Техьон знову завмер, зовсім не знаючи, як реагувати. Омега опустив погляд, збоку здавалося, ніби його щойно відчитали, як маленьку дитину, але насправді омега намагався впоратися з наростаючою панікою. Кім тут же уявив, як ці милі діти почали глузувати з нього через атаку Чона. Все ще не знаючи, що відповісти, Те несміливо підняв погляд на клас, але не побачив того ж засудження чи злих усмішок. Багато учнів обурено поглядали на нового однокласника. Географ зустрівся поглядом з Вонхо, який кивнув і підбадьорливо посміхнувся. Завдяки Шину, Техон спробував взяти себе в руки, він знову опустив голову, глибоко вдихнув, заплющив очі і з упевненістю, навіть більше з обуренням, глянув на Чона.

- Я думаю, це не те питання, яке треба розглядати на уроці, Чонгук-щі, — суворо відповів учитель.

- А мені це більш цікаво, ніж те, що ви зараз зібралися розповідати, — все ж настоював на своєму учень, хоч і виглядав здивований поведінкою старшого.