Вчителю, вам не втекти

Тепер Техьон ще більше хотів дізнатися

Йти додому у супроводі Чон Чонгука було несподівано-небажаним для Техьона. Він думав, що Чон, як завжди, доведе його до істерики, познущається на своє задоволення і піде в туман. Сьогодні, мабуть, у школяра інші плани. Омега чомусь побоявся сідати в автобус із альфою, тому пішов пішки, хоча, мабуть, швидше було б таки поїхати на громадському транспорті. Та й тут було недалеко, та й зовсім некомфортно. Він відчував на собі пронизливий погляд учня, мовляв «Стережись, втекти не вдасться», наче готови будь-якої секунди впіймати або зірватися на біг.

- Ой! - злякано вигукнув Кім, коли його взяли за руку.

- Від тебе несе страх за декілька кілометрів. Нічого я тобі не зроблю, годі вже тремтіти, — роблячи байдужий вираз обличчя, сказав Чонгук, крокуючи поруч із старшим.

Вчителю це не сподобалося, адже тепер шансів на втечу ставало дедалі менше, але з іншого боку, він тепер точно знав, що робить молодший. Всю дорогу додому вони йшли в тиші, хоч і тримаючись за руки. Як би Те не намагався, школяр не випустив його долоню зі свого полону. У якийсь момент Кім здався, і ця байдужість тільки потішила Чона.

Підходячи до вже звично «багатоподійного» провулку, Техьон підняв голову і побачив свого тата, що прямував в їхній бік. Він ще не помітив парочку, щось друкуючи в телефоні. Щоб не відбулася фатальна зустріч, омега потягнув молодшого у провулок. Вчитель завів Чона в найвіддаленішу частину, щоб, не дай Боже, тато не повернувся і не побачив їх.

- Треба ж, ти так поспішаєш, я не проти, - прошепотів Кіму на вухо альфа.

- Придурок, там мій тато, - прошепотів у відповідь із злістю Те. — Якого біса ти поперся мене проводжати у шкільній формі?

- Пробачте, вчителю Кім, не встиг переодягнутися. Наступного разу виправлюся, тоді...

- Ніякого наступного разу! Більше ніколи не проводжай мене додому, — урвавши школяра, суворо сказав омега.

- Ще, - несподівано захоплено прошепотів Чон.

- Що?

- Ще давай, я так заводжуся від твого грізного вчительського тону, ніби граємо у рольові ігри.

- Дурень, - розлютився Техьон і вдарив молодшого по плечу.

- Боляче, — скривився Чонгук і зігнувся, хапаючись за забите місце.