Вчителю, вам не втекти

Мінхо

Дорогою додому Чонгук довго розмірковував над словами Лі Ена та діями, готовністю Те допомогти. Він спочатку розгубився і був дуже розлючений на дорослих. Ще й татусь... Блять, як можна було залишити малу дитину саму? Ти батько чи хто? Хоча, чого він очікував від людини, котра покинула його, ще коли він не міг самостійно рухатись та харчуватись навіть?

А очікував він багато чого. Роками вигадував причину, через котру його батько-омега покинув. Майже в кожному варіанті був винен батько-альфа. Гук, бачачи відношення Чон Хосока до себе, думав, що саме той став причиною втечі тата, що саме через нього тато не зміг забрати і його. Скільки разів він уявляв, що тато приїде і забере його, викраде. Навіть думав, що батько відправляв його в школи-інтернати лише для того, щоб тато не знайшов і не забрав його.

Тільки в підлітковому віці він зрозумів, що тато ніколи за ним не повернеться, не тому, що батько переховує його, а тому що йому нахчати на власного сина. Батько-альфа відправляє його по всій країні навчатись з тієї ж причини, власне.

Чонгук переконав себе, що «татусь» щасливий десь там зі своєю новою родиною, навіть не згадує про нього, АЛЕ...! Навіщо ти блін народив ще одну дитину, якщо батьківські інстинкти в тебе відсутні під нуль? Шоб шо? Зруйнувати кілька життів? Шоб шо? Показати який ахуєнний? А тепер припхавсь і клянче гроші. Ще й маніпулює батьківською опікою. Яка може бути опіка, коли ти залишив маленьку дитину? Двох своїх дітей на по суті чужих для них людей. 

- Мінхо! — голосно покликав Чонгук, коли увійшов до будинку. - Мінхо?

Альфа роззувся і прислухався, і за кілька секунд він почув швидкий тупіт маленьких ніжок. Ще через пару секунд через одвірок несміливо визирнула дитяча мордочка.

- Хьон, - полегшено сказав хлопчик і вийшов до старшого.

- Ніхто не прийшов додому? — спитав Гук, напускаючи суворого вигляду.

- Ні. Я боявся, що прийде злий дядько і знову доведеться ховатися, — похитав головою Мінхо і зробив ще кілька кроків до брата.

- Ти нічого не їв? - спитав старший альфа, проходячи на кухню.

- Я не зміг відчинити холодильник, — зізнався молодший.

- А на кухні не міг пошукати їжі? — трохи різко запитав Чон, повертаючись до малюка, що йде за ним.