Повертатися додому навшпиньках, намагаючись взагалі ніяких звуків не видавати — це не те, про що мріяв Техьон. Вислуховувати півночі від Чон Чонгука, Чон Ільхуна, Юк Сондже та Лі Ена взагалі не входило в плани омеги. Отримати в настанову «Зателефонуй, як будеш вдома!» грізним тоном від тієї ж четвірки зовсім якось моторошно. Додому омегу відвозили всім табором, спостерігаючи за кожним його рухом чи зітханням у вісім очей. Те, який не звик до такої уваги, молився всім схом'яченим бубликам, щоб це скоріше закінчилося. Тому, як тільки машина загальмувала біля його будинку, омега вискочив із салону і голосно грюкнув дверима, аби нав'язливий квартет зрозумів, що дофіга перегинають палицю. І ось зараз о четвертій ранку Техьон на пальчиках пробирався до своєї кімнати, поки тато не прокинувся, щоб приготувати сніданок, і не спалив його за таким неблагородним заняттям.
Пробравшись у свою кімнату без ексцесів, омега безшумно зачинив двері і полегшено видихнув.
- Як дванадцятирічка, їй-богу, — прошепотів учитель, хитаючи головою. — Вранці все одно доведеться поговорити з батьками.
Але у омеги таки, не зважаючи на це все, виникло одне питання – а нащо йому телефонувати четвірці, якщо ті привезли його до самісіньких воріт. Чи вони думають, що Те навіть дорогою до власної кімнати по власному будинку заблудиться чи нашкодить собі? Гіперопіка його батьків нервово курить в стороні.
Відкинувши ці думки, Кім переодягся, благополучно забив на душ до підйому і завалився спати. Але варто йому тільки прикрити очі, як тут же в стомленій свідомості омеги з'являвся альфа. Цього разу Чонгук був добрим і дбайливим, гарно доглядав і постійно радував подарунками. Поряд із таким альфою Техьон почував себе щасливим. І в безпеці. Він сам тягнувся до Чона, шукав зустрічі і часто посміхався. Омега все віддав би, якби це було по-справжньому. У сні Те був такий щасливий, але це щастя затьмарило появу тієї самої людини.
- Дядько... — злякано і навіть трохи шоковано промовив Кім.
- Привіт, малий! Скучив? — почувши це, Техьон кинувся бігти, але він наче біг на місці, рухаючись так повільно...Паніка накрила омегу так швидко, що наступної миті прокинувся.
Озирнувшись на всі боки, Те полегшено видихнув. За вікном ранній ранок. Значить, він проспав не більше години.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Вчителю, вам не втекти
FanfictionМолодого вчителя Техьона взагалі ні в що не ставлять на роботі як діти, так і вчителі. Останньою краплею стає урок, котрий зірвали учні, а директор відчитав омегу при тих самих учнях. Хлопець вирішив піти з цієї школи. Він знайшов місце в іншій школ...
