Вчителю, вам не втекти

Коли все тільки налагодилося

- Вонхо? — Те й не думав, що може зіткнутися ось так на роботі зі своїм нічним рятівником.

Альфа був одягнений у звичайні темні джинси, білу сорочку. Він притримував рукою за лямку закинутий на одне плече чорний рюкзак, а другий обіймав Техьона, підтримуючи, щоб омега не впав. Кім дещо розгубився і не знав як діяти.

«Він також учитель? Але я не бачив його в учительській. Невже...?» — промайнуло в голові омеги, поки він розглядав обличчя свого суботнього провожатого.

- Привіт, — усміхнувся хлопець, а географ, немов прийшовши до тями, з допомогою того ж альфи, підвівся і відійшов від нього на безпечну відстань.

- Хосок-а, я теж тут, - подав голос, усміхнений, але з суворістю для очей, Сондже, махаючи альфі.

- Доброго дня, Юк-сонсеннім, — привітався Вонхо, низько кланяючись і відразу повертаючись до Кіма з усмішкою.

- От маленький негідник. Нема чого вирячатися на свого нового вчителя географії, — трохи штовхаючи школяра плечем, сказав Юк. — І взагалі, ми йдемо, — історик підхопив завислого географа під руку і потяг на вихід.

- Він тут навчається? — трохи відійшовши від шоку зустрічі, пошепки запитав Те у колеги.

- Ага, у випускному класі, - безтурботно відповів Дже, тягнуючи Кіма на безпечну відстань. — І можеш розслабитись, якщо він тобі подобається. Йому вже є дев'ятнадцять.

Техьон був приголомшлений цією неочікуваною зустрічу. Як таке могло статись? Тобто такий хороший хлопець виявися його учнем. А омезі він дійсно сподобався. Спочатку Те не звернув уваги на останню фразу колеги, адже його думки досі витали навколо інформації щодо роду діяльності альфи, але коли до Кіма все ж таки дійшло, що історик сказав, омега навіть пригальмував, запитавши:

- Як це?

- Він важкоатлет. Потрапив до збірної в п'ятнадцять. Через це пропустив кілька років навчання, а минулого року повернувся, щоб довчитися. Звичайно, його не відправили до середньої школи. Він займався з репетиторами, наздогнав програму, склав іспити і зараз навчається як решта.

- Навіть так, - роздумливо протягнув географ. – Зрозуміло.

-Що зрозуміло? Як ви познайомилися? — одразу ж почав допитуватися Юк.

- Він мене врятував від... від хулігана та провів додому. – молодший омега помітно розслабився, зрозумівши, що вчасно зупинився та придумав відповідь. Хоч то і було практично правдою.