Руйнація теорії безгрішності батьків

ТОМ 1. ГЛАВА 2.1

Цзян Лю, що лежав на возі та повільно вбирав в себе пам’ять оригіналу й дані про свою місію в цьому світі.

Оскільки першочерговий власник тіла був старшим сином в родині, то батьки мали покладатися в першу чергу саме на нього. Але йому не поталанило: пологи були важкими і мати ледь не померла.

В той час ще була жива бабуся, й саме вона піклувалася про онука, поки мати набиралася сил. Та через це зв’язок сина з матір’ю було розірвано.

Пізніше старенька померла, а небеса благословили матір Цзян Лю парою дракона та фенікса, й вона присвятила себе турботам про них. Зрозуміло, що про взаєморозуміння з сином, якого виховала ненависна свекруха, говорити не доводилось.

Спочатку батько оригіналу, Цзян Чуаньґень, все ще надавав перевагу первістку. Та він не зміг подолати впливу людини, що спала на сусідній подушці. З часом Цзян Чуаньґень також повірив, що народження близнюків — благословення для сім’ї, що вони будуть успішніше й здобудуть слави більше, аніж старший син. До того ж первісток за десять років шлюбу так і не зміг подарувати йому онука. А от від другого сина, Цзян Хая, у нього вже є два онучки. Цзян Чуаньґень уже й не сподівався, що цей нездара-первісток хоч колись подарує йому нащадків, котрі зможуть потурбуватися про його душу після смерті.

Оригінальний володар тіла більшу частину життя працював на сім’ю як віл. Він занадто бажав любові та уваги з боку батьків. Він також дуже хотів мати власну дитину. На жаль чоловік так і не дочекався виконання цих двох бажань і врешті решт помер.

Цзян Лю переглядав життя оригіналу, як сторонній спостерігач. Він не тільки не відчував ніякого співчуття, але й хотів сказати цьому чолов’язі: «Ти на це заслужив!»

В порівнянні з ситуацією з власного дитинства Цзян Лю, ситуація оригінального власника тіла була не складною. Хіба ці батьки та брат із сестрою не звичайні кровопивці? У нього було безліч можливостей позбавитися таких безсовісних людей. Та цей дурень не лише сам бездумно підкорявся цим так званим родичам, а ще й дружину примушував йти за собою та наслідувати власну жертовну відданість.

Врешті решт він залишився біля розбитого корита, помер від виснаження та отримав у якості винагороди лише пару крапель крокодилячих сліз. Навіщо взагалі переживати?