— Цзян Лю, ти казав, що заробив стільки грошей, що навіть не можеш їх витратити. Чому б тобі не поділитися з братанами, а ми допоможемо тобі їх розтринькати, га? — низькорослий чоловік за стрижкою під машинку, ледь стримуючи сміх, взявся дражнити п’яного, щоб той продовжив виставляти себе на посміховисько.
— У вас є власні руки й ноги, навіщо вам мої гроші? Я все обміркував. Моє багатство має бути використане для великих і значущих справ. Наприклад, будівництво початкових шкіл у бідних районах, допомога якимсь стариганям або важко хворим дітям... Гик... Я можу витратити гроші на по-справжньому корисні речі, чи не так?
Хоча цей чоловік був п’яний, він все ще достатньо лишався при тямі, щоб пам’ятати, що насправді він така голота, якій нема де взяти грошей та роздати просто так. Але просто визнати це він не міг, оскільки справді насолоджувався захопленими та заздрісними (як йому здавалося) поглядами людей довкола, які розпитували його про життя у великому місті.
Він справді був невдахою, єдиним джерелом гордості та самоповаги для якого були хвастощі.
У будь-якому випадку, вихвалятися легко — за це не вимагають податку. А оскільки ніхто не викривав його щоразу, як Цзян Лю хвалився, то він отримував усе більше задоволення від цього процесу.
— От ти говориш, у тебе достатньо грошей, щоб допомагати чужим дітям, а чого ж ти не подбаєш про власного сина, Чунде? Він вже скоро перейде до старших класів, не зчуєшся, як закінчить школу та одружиться. Хіба ти не хочеш заздалегідь підготувати йому до весілля власний будинок? Чи ти вже все зробив? Не розкажеш нам про це? — кепкували люди довкола, але герой жарту не відчув того й заходився докладно пояснювати.
— Я, Цзян Лю, дійшов до всього, що маю, сам, почавши з нуля. Якщо я зміг це зробити, то й мій син зможе. Крім того, невже останнім часом в новинах не було достатньо моторошних репортажів? Нахабні молодики роз’їздять на дорогих машинах, збивають до смерті людей та гуртом знущаються з молоденьких дівчат. Хіба все це не синки новоявлених багатіїв, яких батьки не змогли виховати як слід? Син Цзян Лю повинен з малих літ зазнати скрути, щоб загартувати свою силу волі. Адже в майбутньому він має успадкувати мою бізнес-імперію.
Це було ідеальне пояснення. Принаймні цей чолов’яга не міг побачити жодної вади у своїй балаканині.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Руйнація теорії безгрішності батьків
Historical FictionРаз у раз доля випробовує стійкість Цзян Лю та його віру в родинні зв'язки. У трирічному віці він втратив батька. За два роки мати втекла з дому з іншим чоловіком, прихопивши всі заощадження. У чотирнадцять Цзян Лю поховав останнього зі своїх родичі...