Руйнація теорії безгрішності батьків

ТОМ 1. ГЛАВА 13.1

За два тижні, що тривала виставка-ярмарок, Цзян Лю зібрав понад двадцять замовлень від представників восьми країн. Хоча такий результат і не був найкращим серед учасників ярмарку, все одно для їхньої бригади це було неймовірним досягненням, яке можна порівняти хіба що з відкриттям золотої жили.

Проте така велика кількість замовлень означає, що кваліфіковані у плетінні працівники бригади не зможуть вкластися вчасно. До того ж очеретяної соломи не вистачить, навіть якщо її зібрати з усіх солончаків у селищі. Але Цзян Лю знав про це, тому вже мав готове рішення.

Він запропонував майстру Гуаню розділити роботу над замовленнями з іншими виробничими бригадами комуни «Червона Зірка».

Техніка виготовлення очеретяних капців була не такою вже й складною. Зокрема, у сільській місцевості не було жінки, яка б не знала як виготовити підошву. Хоча ті підошви, які були потрібні Цзян Лю, вимагали особливого підходу, але освоїти ці нюанси можна було у найкоротший термін. Передавши подібну роботу підряднику, команда Цзян Лю зможе зосередитись на більш складній та допоки унікальній техніці плетіння візерунчастої верхньої частини капця, а це значно скоротить час на виробництво.

Ще однією причиною поділитися роботою було виснаження запасів сировини. У прилеглій місцевості ще чимало засолених земель, отже багато хто турбувався через очерет, що нескінченно захаращує поля. Якщо трохи підсолодити, команда Цзян Лю зможе без проблем закуповувати сировину в інших бригад.

Попри заявлені зміни в економічній політиці держави, керівництво комун і бригад ще довго користуватимуться значною владою, тому пожертвувати малу частину прибутку, аби схилити на свій бік лідерів сусідніх громад, буде корисним і допоможе налагодити відносини з ними. А це безсумнівно піде на добро їхній третій бригаді.

Цзян Лю чудово знав що й до чого, тому цілком очікувано, що коли бригадир Гуань відправив підготовлену ним пропозицію керівникам комуни, ті підтримали її одноголосно.

Підошви капців викуплятимуться по пів юаня за пару. Для сільської жінки нескладно сплітати щонайменше дві пари на день, всього за місяць вийде 30 юанів додаткового доходу. За нинішніх часів середня зарплата навіть найбільш високооплачуваних представників робітничого класу не перевищувала 30 юанів на місяць, тому керівництво комуни, звісно, не стало просити більше й поквапилось пристати на таку пропозицію.